Психіатрична експертиза в адмінпровадженнях може створити ризики зловживань через відсутність критеріїв тяжкості
В Україні пропонують запровадити призначення судово-психіатричної експертизи у справах про адміністративні правопорушення. Як раніше писала «Судово-юридична газета», відповідний законопроєкт № 15002 від 05.02.2026 оприлюднено на сайті Верховної Ради.
Що пропонує законопроєкт
Законопроєктом пропонується доповнити КУпАП статтею 280-1, якою визначити підстави та суб’єктів призначення судово-психіатричної експертизи у справах про адміністративні правопорушення, а також внести відповідні зміни до статей 20, 38, 221, 273, 277 КУпАП, статті 19 КК України та частини першої статті 71 Закону України «Про судову експертизу». У зв’язку з цим за наявності достатніх даних про можливу неосудність особи під час вчинення адміністративного правопорушення орган (посадова особа), у провадженні якого перебуває справа, призначає судово-психіатричну експертизу за згодою або за клопотанням особи, яка притягується до відповідальності, або її законного представника.
У разі ненадання такої згоди протокол разом з матеріалами справи не пізніше 24 годин надсилається до суду для подальшого розгляду.
Суд у разі необхідності та за наявності достатніх підстав може призначити судово-психіатричну експертизу без згоди особи, але виключно за рішенням суду.
Достатніми даними для цього вважаються документи закладів з надання психіатричної допомоги або лікарів-психіатрів, які підтверджують надання психіатричної допомоги, а також відомості про неадекватну поведінку особи під час або після вчинення правопорушення (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам’яті).
Правові прогалини у регулюванні психіатричної експертизи в адмінпровадженні
У Дослідницькій службі Верховної Ради проаналізували законопроєкт та наголосили, що наразі Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить норм щодо порядку та підстав призначення судово-психіатричної експертизи в адміністративних справах. Проте законодавство передбачає звільнення від адміністративної та кримінальної відповідальності осіб, які під час вчинення правопорушення не могли усвідомлювати свої дії або керувати ними через психічний стан. Йдеться про положення статті 20 КУпАП та частини другої статті 19 Кримінального кодексу України.
Судово-психіатрична експертиза в адміністративних, цивільних справах, у кримінальному провадженні призначається і проводиться на підставах та в порядку, передбачених законом (стаття 21 Закону України «Про психіатричну допомогу»).
Зконопроєкт має усунути ці прогалини та наблизити українське законодавствао до міжнародних стандартів, зокрема в частині запобігання необґрунтованому поміщенню осіб до медичних закладів для проведення експертизи.
Ключові зауваження до законопроєкту
Водночас у Дослідницькій службі ВР наголошують на низці концептуальних проблем.
Зокрема, йдеться про необхідність узгодження назви законопроєкту з вимогами законодавства, відповідно до яких регулювання у сфері адміністративної та кримінальної відповідальності має здійснюватися шляхом внесення змін до відповідних кодексів окремими законами. Також зазначається, що чинна назва не повністю відображає зміст документа, оскільки він стосується не лише проведення експертизи, а й підстав її призначення та змін до КК України.
Також звертається увага на концептуальну проблему пропозиції узагальнення критеріїв неосудності поняттям «тяжкий психічний розлад». Аналітики підкреслюють, що чинні норми КУпАП і КК України містять чітку диференціацію психічних станів (хронічна хвороба, тимчасовий розлад, недоумство), що дозволяє розмежовувати неосудність та обмежену осудність. Відсутність чітких критеріїв «тяжкості» може створити ризики зловживань під час призначення експертизи. Такий підхід не відповідає принципу юридичної визначеності, який є складовою верховенства права, гарантованого Конституцією України.
Серед інших зауважень — потреба уточнення норм щодо обов’язку експерта надавати обґрунтований письмовий висновок у випадках проведення експертизи в судовому засіданні. Також законопроєктом не вирішено питання щодо участі захисника у справах про визнання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, неосудною, а також щодо застосування заходів впливу (лікування) до неосудної особи тощо.
Окремо вказано, що положення про набрання чинності законом не враховують практику Конституційного Суду України щодо необхідності розумного строку між оприлюдненням закону та його введенням у дію.
У підсумку Дослідницька служба Верховної Ради дійшла висновку, що унормування підстав призначення судово-психіатричної експертизи в адміністративних справах потребує додаткового доопрацювання. Основний акцент зроблено на необхідності більш чіткої конкретизації правових механізмів та гарантій захисту прав осіб, щодо яких встановлюється стан осудності або неосудності в адміністративному провадженні.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
