Нова система балів визначить графік перевірок бізнесу

Повномасштабна війна безперечно вплинула на процеси державного нагляду в Україні. Запроваджений на початку воєнного стану мораторій на планові перевірки створив для бізнесу зону комфорту, яка зрештою зійшла нанівець. Сьогодні держоргани активно виконують свої контрольні функції. Одним із найсерйозніших випробувань для українського бізнесу залишаються перевірки Держпраці. Так, відповідно до Плану перевірок Держпраці на 2026 рік, з контролем від інспекторів стикнуться 18 211 суб’єктів господарювання.

Чинні критерії оцінки ризику, затверджені постановою КМУ № 383 ще у 2020 році, на думку урядовців, потребують актуалізації через значні зміни у законодавстві про працю та промислову безпеку.

Тож, уряд ініціює зміни до критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду  за додержанням законодавства у сферах охорони праці.

Головна мета змін — запровадження більш точного ризик-орієнтованого підходу. Це означає, що періодичність планових перевірок залежатиме від реальних показників діяльності підприємства та його історії дотримання закону.

Ключові зміни

В основі документа лежить вдосконалений ризик-орієнтований підхід. Держава і в разі змін, пропонує кожному аспекту діяльності підприємства присвоювати певну кількість балів. Сукупний бал буде визначати ступінь ризику: високий, середній або незначний. Саме градація за ступенем ризику буде визначати часовий горизонт планових перевірок. Підприємства з високим ступенем ризику потраплятимуть до планів контролю раз на два роки, тоді як для суб'єктів із незначним ризиком цей термін буде збільшено до п'яти років.

Показники, які безпосередньо впливатимуть на частоту перевірок:

• Технологічний аудит, а саме на наявність у підприємства машин підвищеної небезпеки. Так, наявність обладнання, яке не було виведене з експлуатації в установленому порядку протягом останніх 5 років, так і залишається вагомим чинником ризику.

Таким чином уряд планує стимулювати власників або модернізувати потужності, або офіційно їх списувати. Проте, якщо чинні критерії передбачали 35 балів, то проєкт знижує кількість балів до 34.

• Соціальний аудит. Проєкт визначає окремий перелік критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сферах зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, їх показники, кількість балів за кожним показником, і пропонує детально визначити наслідки за незабезпечення робочих місць для осіб з інвалідністю.

Невиконання нормативу робочих місць або неподання відповідної звітності протягом двох років поспіль стає вагомим чинником для підвищення ступеня ризику. Держава вказує, що соціальна відповідальність бізнесу більше не є добровільною опцією, а стає частиною загального профілю безпеки підприємства. За таке невиконання нормативу підприємству буде нараховано 20 балів.

Те саме стосується і праці неповнолітніх: залучення підлітків до робіт без належного оформлення або порушення спеціальних умов їхньої праці протягом останніх п'яти років гарантовано переводить роботодавця у групу посиленого ризику. Уряд пропонує трохи підвищити вартість порушень у балах. Чинна норма за використання праці неповнолітніх нараховує 1 бал, а проєкт передбачає 3 бали.

• Трудові відносини: Особлива увага приділяється порядку укладення трудових договорів та дотриманню норм робочого часу.

Проєкт запроваджує більш жорсткий зв’язок між фінансовою дисципліною підприємства та рівнем його ризиковості для державного нагляду. Зокрема, заборгованість із виплати заробітної плати або системна виплата зарплати лише на рівні мінімальної тепер розглядатиметься як один із ключових індикаторів ризику. Фінансові та кадрові показники бізнесу безпосередньо впливатимуть на ймовірність проведення перевірок і рівень уваги з боку інспекторів.

Так, якщо діючі критерії нараховували роботодавцю лише 2 бали за наявність заборгованості з виплати заробітної плати або порушення строків її виплати, проєкт пропонує нараховувати 7 балів.

Нові системи пільг

Нові правила пропонують також запровадити цифрові преференції для сумлінного бізнесу, яких досі не було у чинній редакції.

Зокрема, передбачено, що наявність сертифіката системи управління охороною праці ISO 45001 дозволятиме підприємству зменшити суму набраних балів за відповідними показниками на 30 показників. Такий підхід має стимулювати компанії впроваджувати міжнародні стандарти управління безпекою праці.

Також пропонується запровадити заохочення для роботодавців, які впроваджують програми психосоціальної підтримки працівників на робочому місці. Якщо на підприємстві діє відповідна політика та затверджений план заходів, кількість балів за відповідними порушеннями зменшуватиметься вдвічі.

Окрему увагу приділено працевлаштуванню осіб з інвалідністю І та ІІ груп. Якщо підприємство забезпечило таке працевлаштування, починаючи з 2022 року, сума балів за порушення у цій сфері також зменшуватиметься на 50%.

Очікується, що такі інструменти сприятимуть формуванню більш мотивуючої та партнерської моделі взаємодії між державою та відповідальним бізнесом.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.