Боротьба законопроєктів у Раді: парламент пропонує нові компроміси щодо платформ, SEPA і військового збору
Сьогодні Україна перебуває на важливому етапі виконання міжнародних зобов’язань. Згідно з Меморандумом про економічну та фінансову політику з МВФ, наша держава мала затвердити законодавчі зміни щодо запровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, до кінця березня 2026 року. Це зобов’язання є частиною стратегії детінізації економіки та гармонізації податкового поля з правом ЄС. Проте за лаштунками впровадження автоматичного обміну інформацією про доходи через цифрові платформи розгортається справжня боротьба альтернативних законопроєктів.
Мова вже йде не лише про цифрову реформу. Автори альтернативних проєктів намагаються використати необхідність впровадження автоматичного обміну інформацією про доходи як основу для вирішення інших проблем: від зменшення податкового тиску до стимулювання паливного ринку.
6 квітня 2026 року у Верховній Раді зареєстровано ще декілька альтернативних законопроєктів 15111-д, 15112-5 та 14327-д. Сьогодні, 7 квітня, на 10:00 заплановане ще одне засідання податкового Комітету. Воно матиме суто технічний характер, оскільки до податкових ініціатив Уряду надійшли чергові альтернативні законопроєкти, які потребують опрацювання. О 10:45 відбудеться Погоджувальна рада, і лише після її завершення буде визначено остаточний план роботи парламенту на цей та наступний дні.
Законопроєкт № 15111-д
Так само, як і основний законопроєкт 15111, доопрацьований документ передбачає впровадження в Україні міжнародних стандартів автоматичного обміну податковою інформацією, зокрема вимог Організації економічного співробітництва та розвитку та Міжнародного валютного фонду, а також створення більш прозорих правил оподаткування доходів фізичних осіб, які заробляють через цифрові платформи.
Проєкт пропонує запровадити новий понятійний апарат, зокрема визначення «цифрова платформа», «оператор платформи», «підзвітний продавець», «активний продавець» та «винагорода». До звітної діяльності, яка підлягатиме контролю, віднесено надання в оренду нерухомості та транспортних засобів, особисті послуги, а також продаж товарів через платформи.
Серед механізмів реалізації передбачено обов’язкову реєстрацію операторів платформ у податкових органах. Такі оператори повинні стати на облік у Державній податковій службі до 1 січня 2027 року. Крім того, вони зобов’язані щороку до 31 січня подавати звіти про доходи продавців. Першим звітним періодом визначено 2027 рік, а подання звітності очікується у 2028 році.
Проте, документ передбачає спрощення умов застосування пільгової ставки (5%) для оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Передбачено можливість застосування пільгових умов оподаткування доходів від платформ для самозайнятих осіб за умови, що здійснювані через платформу види звітної діяльності є іншими, ніж зареєстровані види господарської діяльності фізичної особи-підприємця.
Крім того, виключено положення про відкриття спеціальних рахунків для продавців через платформи та про розкриття банківської таємниці.
Законопроєкт № 14327-д
Нагадаємо, що законодавчі зміни, необхідні для приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA), передбачають масштабне оновлення системи фінансового моніторингу.
Однією з головних нововведень є створення централізованого реєстру банківських та платіжних рахунків, а також індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. Така база даних міститиме інформацію про власників рахунків і бенефіціарів, однак не включатиме відомостей про залишки коштів.
Крім того, передбачається запровадження реєстру трастів. Документ вводить обов’язкову реєстрацію кінцевих бенефіціарних власників трастів, а довірчі власники-резиденти повинні будуть зберігати та надавати інформацію про засновників і протекторів таких структур.
Законопроєкт також запроваджує інститут викривачів у сфері запобігання відмиванню доходів. Для таких осіб передбачено гарантії анонімності, право на безоплатну правничу допомогу, а також захист від звільнення чи дискримінації.
Очікується, що приєднання України до SEPA дозволить здійснювати перекази у євро за тарифами, близькими до вартості внутрішніх платежів у межах Європейського Союзу, що може забезпечити економію для бізнесу та громадян у сотні мільйонів євро щороку.
Законопроєкт № 15112-5
Альтернативна законодавча ініціатива була запропонована як реакція на закон № 4015-IX, ухвалений у жовтні 2024 року, та передбачає перегляд окремих податкових рішень.
Зокрема, документ пропонує знизити ставку військового збору з нинішніх 5% до 1,5% і звузити коло платників до тих, які працюють на загальному режимі оподаткування.
Також передбачається повне скасування щомісячних авансових внесків з податку на прибуток для автозаправних станцій. Автори ініціативи вважають такі платежі непропорційними для паливного сектору.
Окрім цього, законопроєкт пропонує встановити мораторій на зміну елементів податків до завершення воєнного стану та протягом року після його скасування.
Серед інших положень — повернення з 2027 року частини податку на доходи фізичних осіб із грошового забезпечення військовослужбовців та поліцейських до бюджетів територіальних громад, а також законодавче закріплення принципу презумпції невинуватості платника податків під час проведення перевірок.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
