Поетапне введення звітності для онлайн платформ та ПДВ у 7% на пальне: які компроміси пропонують депутати

Україна взяла на себе жорсткі зобов’язання перед міжнародними партнерами щодо прозорості податкової системи. Відповідно до Меморандуму МВФ про економічну та фінансову політику та Національної стратегії доходів, Держава мала затвердити податкові зміни щодо автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, ще наприкінці березня 2026 року. Втім, станом на початок квітня відповідні законодавчі зміни досі не ухвалено.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про те, що Україна готується до масштабного впровадження Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією щодо доходів, отриманих через цифрові платформи. Мова йде про законопроєкт № 15111.

Станом на ранок 6 квітня, на сайті Верховної Ради зареєстровано 3 альтернативні законопроєкти 15111-1, 15111-2, 15111-3. Поява альтернативних проєктів, зокрема, 15111-2, 15111-3, зумовлена не лише цифровою реформою, а й кризою на ринку пального.

Проєкт № 15111

Урядовий проєкт № 15111, поданий 30 березня 2026 року, є базовим та найбільш жорстким у частині охоплення операцій. Метою законопроєкту є створення правових умов для приєднання України до Багатосторонньої угоди DPI та забезпечення автоматичного обміну інформацією з податковими органами інших країн.

Стаття 14 ПКУ доповнюється поняттями «цифрова платформа», «підзвітний продавець», «активний продавець» та «винагорода».

Оператори платформ стають повноцінними суб’єктами податкового моніторингу. Вони зобов’язані реєструватися в ДПС та проводити належну комплексну перевірку (due diligence) своїх користувачів.

ДПС отримує право безоплатно отримувати від банків відомості про операції за поточними рахунками підзвітних продавців, включаючи призначення платежів та ідентифікаційні дані контрагентів.

Механізми реалізації передбачає запровадження нових правил звітування для операторів цифрових платформ, зокрема, оператори цифрових платформ повинні будуть подавати щорічний звіт про доходи підзвітних продавців до 31 січня року, що настає за звітним. Отримана від платформ інформація використовуватиметься податковими органами для предзаповнення декларацій про майновий стан і доходи фізичних осіб.

Також законопроєкти передбачають низку нових вимог для продавців, які користуються цифровими платформами. Для застосування пільгової ставки податку у розмірі 5% (у разі її використання) фізична особа повинна буде повідомити оператору платформи реквізити спеціального банківського рахунку, на який зараховуватиметься дохід від відповідної діяльності.

Водночас встановлюється граничний обсяг доходу для застосування такого спеціального режиму оподаткування. Дохід продавця-фізичної особи не повинен перевищувати 834 розміри мінімальної заробітної плати на рік. За розрахунками на 2026 рік це становить приблизно 7,2 млн грн.

Альтернативні законопроєкти

На противагу урядовому баченню з’явилися три альтернативні проєкти:

Проєкт № 15111-1

Концепція проєкту максимально наближена до урядової, але з уточненням процедур реєстрації операторів-нерезидентів.

Проєкт пропонує більш гнучкі строки для постановки на облік та чіткіше розмежування між виключеними операторами, тобто тими, хто не підпадає під звітність.

Проєкт пропонує ввести електронну ідентифікацію нерезидентів. Так, пропонується запровадити поняття спеціального портального рішення для операторів-нерезидентів, що дозволяє їм взаємодіяти з ДПС онлайн без використання складних застосунків.

Що важливо, документ уточнює статус податкового агента, чітко розмежувавши обов'язки підзвітного оператора та кваліфікованого оператора. Підзвітний оператор платформи нараховує або виплачує дохід від звітної діяльності на користь будь-якого підзвітного продавця. При цьому кваліфікований оператор платформи виконуватиме функції податкового агента виключно щодо доходів фізичних осіб – резидентів України, отриманих від звітної діяльності через платформу.

Крім того, проєкт не містить норму щодо обов’язкового відкриття спеціальних банківських рахунків для таких продавців та пропонує відмовитися від обов’язковості розкриття банківської таємниці щодо доходів продавців, отриманих через платформи. Автори альтернативних ініціатив вважають, що такі зміни можуть зменшити адміністративне навантаження на користувачів платформ і водночас знизити ризики надмірного втручання у фінансову інформацію фізичних осіб.

Наразі, профільний комітет Верховної Ради схвалив доопрацьовану версію законопроєкту № 15111 про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Відсутність потреби у спеціальних рахунках та деклараціях робить модель зрозумілою для мільйонів українців, які використовують цифрові платформи для підробітку або продажу власних речей.

Законопроєкт планують надати для прийняття за основу та в цілому. Рішення підтримали 20 членів комітету.

Проєкт № 15111-2

Концепція альтернативного проєкту полягає в запровадженні поетапного підходу до змін. На першому етапі спецрежим має стосуватися лише сфер із найвищими ризиками тінізації — оренди нерухомості та авто, надання особистих послуг і створення візуального контенту. Такий підхід дозволить протестувати механізм без шкоди для малого бізнесу.

При цьому автори законопроєкту пропонують відмовитися від контролю за продажем товарів.  Тобто, звітність не має поширюватись  на сегмент продажу товарів через платформи, наприклад, OLX, щоб не перевантажувати мікропідприємництво.

Попри прагнення авторів проєкту захистити малий бізнес, модель поетапності суперечить Директиві ЄС 2021/514, яка вимагає автоматичного обміну інформацією, що має охоплювати чотири види діяльності: оренду нерухомості, особисті послуги, оренду транспортних засобів та — що найважливіше — продаж товарів.

Але ключова відмінність це скасування щомісячних авансових внесків з податку на прибуток для АЗС. Автори вважають, що ці внески вилучають обігові кошти незалежно від прибутковості, що загрожує закриттям станцій у прифронтових зонах.

Проєкт № 15111-3

Цей документ багато в чому дублює проєкт 15111-2, зокрема щодо поетапності введення змін для платформ, але пропонує інший механізм підтримки паливного ринку.

Законопроєкт пропонує відновити пільговий режим оподаткування пального, який діяв в Україні до липня 2023 року. Йдеться, зокрема, про зниження ставки ПДВ на пальне до 7% замість чинних 20%.

Крім того, пропонується повернути знижені ставки акцизного податку: для бензину та дизельного пального — 100 євро за 1000 літрів, для скрапленого газу — 52 євро за 1000 літрів.

Автори ініціативи пояснюють такі пропозиції необхідністю знизити ціни на пальне для населення. На їхню думку, це може стати своєрідним компенсатором для громадян на тлі посилення податкового контролю за доходами, отриманими через цифрові платформи.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.