Комітет цифрової трансформації висловив зауваження до законопроєкту про нові стандарти іспитів з української мови

Під час засідання 7 квітня року Комітет з питань цифрової трансформації розглянув законопроєкт № 14353 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури визначення рівня володіння українською мовою, який покликаний оптимізувати процедури визначення рівня володіння державною мовою для осіб, які зобов’язані нею володіти та застосовувати її під час виконання службових обов’язків.

Члени Комітету зазначили, що така ініціатива сприятиме популяризації української мови за кордоном, разом з тим зауваження та пропозиції до цього проєкту потребують відповідного опрацювання, а саме: приведення положень у відповідність до Закону «Про доступ до публічної інформації». Зокрема, було запропоновано оприлюднювати інформацію, що міститься в реєстрі державних сертифікатів, на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних у формі відкритих даних.

Проєкт Закону, зокрема:

• оптимізує класифікацію рівнів володіння українською мовою як державною для виконання службових обов’язків;
• запроваджує класифікацію рівнів володіння українською мовою як іноземною, зокрема для набуття громадянства України;
• розширює завдання Національної комісії зі стандартів державної мови у частині встановлення методів перевіряння рівня володіння українською мовою як іноземною;
• надає Національній комісії зі стандартів державної мови повноваження затверджувати вимоги до рівнів володіння українською мовою як іноземною, організовувати іспити для визначення рівня володіння українською мовою як іноземною, затверджувати завдання для проведення іспиту на рівні володіння українською мовою як іноземною, здійснювати міжнародне співробітництво з питань, що належать до її компетенції.

Фактично українське законодавство очікує масштабна термінологічна та процедурна «ревізія». Новий законопроєкт  системно замінити формулювання «державна мова» на «українська мова» у ключових актах. Це стосується роботи Кабміну, місцевих адміністрацій, органів самоврядування та виборчого процесу. Таким чином законодавець підкреслює національну ідентичність мови, яка має статус державної.

Найбільші зміни чекають на іноземців та осіб без громадянства. Для набуття паспорта України тепер необхідно буде скласти іспит на рівень володіння українською мовою як іноземною.

Рівні володіння розробляються Національною комісією зі стандартів державної мови з урахуванням Загальноєвропейських рекомендацій (CEFR). Система включатиме шість рівнів:

• А1, А2 — початковий та базовий;
• В1, В2 — рубіжний та середній;
• С1, С2 — високий та ґрунтовний.

Важливий нюанс: сертифікат для іноземців діятиме 5 років, тоді як сертифікат для українських посадовців залишається безстроковим.

Паперова тяганина відходить у минуле. Законопроєкт запроваджує поняття Е-сертифіката.

• Він матиме таку ж юридичну силу, як і паперовий.
• Формуватиметься безоплатно через портал або застосунок «Дія».
• Міститиме QR-код для миттєвої перевірки через Реєстр державних сертифікатів.

Складання іспиту для громадян України (наприклад, для вступу на держслужбу) залишається безоплатним. Для іноземців процедура буде платною, а кошти спрямовуватимуться до держбюджету. Виняток буде лише для біженців та осіб, які потребують додаткового захисту — для них іспит також буде безоплатним.

Законопроєкт заспокоює тих, хто вже має документ на руках:

1. Сертифікати про «вільне володіння» (1 або 2 ступеня), отримані до набрання чинності законом, автоматично прирівнюються до нових і залишаються чинними.
2. Сертифікати «середнього рівня 1 ступеня» прирівнюються до рівня В1 (рубіжний) і будуть чинними протягом 5 років.

Державний сертифікат про рівень володіння українською мовою як іноземною може бути скасований в адміністративному порядку або судом. Підставою для скасування державного сертифіката про рівень володіння українською мовою як іноземною є допущені під час складення відповідного іспиту порушення за умови, що такі порушення мають істотний характер і призвели до прийняття неправильного по суті рішення про видачу державного сертифіката про рівень володіння українською мовою як іноземною.

Головним органом залишається Національна комісія зі стандартів державної мови. Вона не лише затверджуватиме завдання та правопис, а й адмініструватиме нову «Іспитову систему». Комісія також отримала право залучати до розробки завдань наукові установи, зокрема Інститут української мови НАНУ.

Проте, окремі положення законопроєкту створюють юридичний дисонанс. наприклад, спроба масово змінити в законодавстві термін «державна мова» на «українська мова».

Це не просто стилістична правка, а потенційний конфлікт із Конституцією. У ст. 10 Основного Закону закріплено саме статус «державної мови». Згідно зі статтею 103 Основного Закону, Президент України мусить володіти саме «державною мовою».

Аналогічні вимоги висуваються до суддів. Конституція України містить приписи, які встановлюють вимогу володіти саме «державною мовою» для призначення на посаду судді та Судді Конституційного Суду України. Зокрема, «на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою…» (ч. 3 ст. 127 Конституції України). «Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який володіє державною мовою, на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ятнадцять років, високі моральні якості та є правником із визнаним рівнем компетентності» (ч. 4 ст. 148 Конституції України).

Саме це формулювання накладає на чиновників та держслужбовців імперативний обов’язок володіти нею як інструментом виконання державних функцій.

Заміна термінів в майбутньому може створити правові колізії при призначенні на відповідальні державні посади.

Законопроєкт пропонує жорсткіші вимоги для іноземців, які хочуть стати громадянами України. Експерти вказують на суперечливість підходу до тих, хто має визначні заслуги перед державою, зокрема іноземних добровольців, які воюють за Україну.

Замість того, щоб сприяти їхній швидкій інтеграції, законопроєкт може створити бюрократичні перешкоди, змушуючи таких осіб проходити складні процедури складання іспитів на рівень володіння українською як іноземною на загальних підставах.

Проєкт передбачає особливі умови іспитів для людей із порушеннями зору, слуху чи мовлення.

Проте аналітики ГНЕУ вважають цей перелік надто вузьким. Поза увагою залишилися люди з порушеннями моторики рук або ампутаціями, які не можуть виконувати письмові завдання. Це порушує Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю, вважає ГНЕУ.

Автор: Тарас Лученко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.