Валерія Лутковська: чому матеріали НСРД не можуть бути доказами у дисциплінарних справах суддів

Сьогоднішнє засідання Великої Палати Верховного Суду у справі екс-голови ОАСК Павла Вовка продемонструвало дисонанс між процесуальними стандартами судової спільноти та методами діяльності представників громадського сектору, що претендують на роль арбітрів доброчесності.

Поки судді намагаються розібратися чи дотримано ВРП баланс між автономією дисциплінарного провадження та суворими стандартами Кримінального процесуального кодексу, за стінами суду триває потужна інформаційна кампанія та системний тиск на них, який межує з відвертим ігноруванням норм права.

У своєму позові Павло Вовк оскаржує рішення Вищої ради правосуддя про звільнення його з посади судді. Уже майже рік він вимагає визнати дії ВРП, вчинені при розгляді його дисциплінарної справи, такими, що очевидно та грубо порушили закон, Конституцію та Конвенцію з прав людини, у тому числі в частині залучення та використання в якості доказів без перевірки на достовірність та допустимість аудіозаписів прослуховування.

9 квітня Велика Палата Верховного Суду ухвалила розпочати розгляд позову колишнього голови ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка з початку. Таке рішення пояснили тим, що до складу колегії долучилася нова суддя Ольга Ступак.

Коментар Валерії Лутковської

- Представники ВРП зазначають, що в Україні немає окремої норми, яка б забороняла використання НСРД у дисциплінарних справах. На яку саме норму Конституції чи міжнародного права ви спираєтесь, обґрунтовуючи цю заборону?

Валерія Лутковська: Негласні слідчі (розшукові) дії (або скорочено НСРД) врегульовані Кримінальним процесуальним кодексом України. При цьому частина третя статті 14 Кодексу прямо встановлює, що інформація, отримана внаслідок втручання у спілкування, не може бути використана інакше як для вирішення завдань кримінального провадження. Очевидно ВРП не відомо про таку вимогу закону. Більше того, частина перша статті 257 Кодексу встановлює, що якщо в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора. Відповідно, Кримінальний процесуальний кодекс встановлює виключно одну мету втручання в право особи на таємницю спілкування – для розслідування кримінального провадження.

Дійсно, ВРП має отримувати будь-яку інформацію з будь-яких джерел, але у порядку, встановленому законодавством. Чи встановлює кримінальне процесуальне законодавство такий порядок отримання і використання ВРП матеріалів НСРД? Ні. З моєї точки зору, це означає заборону на використання матеріалів НСРД в межах дисциплінарного провадження.

- Ви згадували, що під час ухвалення рішення ВРП були допущені «процедурні порушення». Про що саме йдеться: порушення строків, упередженість членів Ради чи обмеження права на захист самого Павла Вовка?

Валерія Лутковська: Процедурних порушень, з моєї точки зору, в цій справі забагато. Ви правильно згадали про закінчення строків притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, розповсюдження зворотньої сили закону щодо обрахунку строків. Є ще порушення процедури дослідження доказів, коли палата визнала необхідним допитати чотирьох свідків, допитала лише одного, й вирішила, що цього достатньо, і жодним чином не мотивувала, чому достатньо і як дійшла до висновку, що інші свідки не потрібні. Й також ВРП не мотивувала чому треба відмовити судді у виклику інших свідків з числа прізвищ, зазначених у висновку про звільнення.

Є ще порушення у формуванні складу пленарного засідання ВРП, оскільки один з членів ВРП, який розглядав по суті апеляційну скаргу судді на рішення Дисциплінарної палати, є членом цієї ж Дисциплінарної палати і протягом дисциплінарного провадження ухвалював декілька рішень стосовно цього судді та брав самовідвід в аналогічній ситуації. А без цього члена не було кворуму для розгляду питання. Й багато іншого, як своєчасність повідомлення судді, порушення права за справедливий розгляд і тому подібне.

 - Чи вважаєте Ви тиск ЗМІ та громадськості надмірним, що вплинув на об'єктивність ВРП?

Валерія Лутковська: Це питання до ВРП, чи були вони достатньо об’єктивними з огляду на тиск з боку ЗМІ та громадськості.

- Якщо записи НАБУ будуть визнані недопустимими у кримінальному процесі через процедурні порушення детективів, чи вважаєте ви, що вони автоматично мають бути виключені з дисциплінарної справи, де діє інший стандарт доказування?

Валерія Лутковська: Ні, я вважаю, що матеріали НСРД мають бути використані так, як це передбачає Кодекс. Тобто, з моє точки зору, матеріали НСРД взагалі не мають бути доказами (незалежно від стандарту доказування) в дисциплінарному провадженні.

- Чи створює використання плівок прецедент надмірного втручання НАБУ у суддівське самоврядування?

Валерія Лутковська: Це філософське питання. Мені здається, що якби ВРП не використовувала в позазаконний спосіб матеріали НСРД, то й втручання НАБУ в суддівське самоврядування не було б.

- Як Ви прокоментуєте тезу ВРП про те, що ЄСПЛ у жодному рішенні прямо не заборонив використання НСРД у поза кримінальних провадженнях.

Валерія Лутковська: Правильно, ЄСПЛ і не може такого забороняти, оскільки ЄСПЛ розглядає питання дотримання або недотримання державою вимог Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Але при цьому зверну увагу на те, що ЄСПЛ констатував порушення статті 8 Європейської конвенції в справі «Карабейоглу проти Туреччини» з абсолютно аналогічних обставин.

- Чи плануєте ви звертатися до ЄСПЛ у зв’язку з політично мотивованим переслідуванням судді?

Валерія Лутковська: Це питання має бути адресоване до пана Павла Вовка, я, з свого боку, сподіваюсь на те, що в Україні є можливість захистити права людини.

Позиція суддівської спільноти

Зазначимо, що на неприпустимості використання матеріалів, здобутих у межах кримінальних проваджень, які не мають завершеного процесуального статусу неодноразово наголошувала і суддя Господарського суду міста Києва Інна Отрош. 

Член Вищої ради правосуддя, суддя Верховного Суду Сергій Бурлаков у своїй аналітичній статті також дійшов висновку, що передача матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, здобутих шляхом втручання у приватне спілкування, до дисциплінарних органів та їх використання як доказів у справах суддів порушує статтю 8 Конвенції про захист прав людини.

Ба більше, як раніше повідомляла «Судово-юридична газета», днями в стінах Верховного Суду відбулася знакова дискусія Науково-консультативної ради, присвячена використанню матеріалів кримінальних проваджень та НСРД у дисциплінарних справах суддів. Науковці та судді ВП ВС, зокрема Олег Ткачук та Сергій Погрібний, підняли фундаментальне питання: де межа між очищенням системи та руйнуванням суддівської незалежності?

Професорка Ірина Гловюк чітко наголосила на позиції закону: використання матеріалів НСРД поза кримінальним провадженням прямо заборонено ст. 255 КПК України. Це логічно, адже держава може втручатися в приватне життя лише за наявності підозри у тяжких злочинах. Перетворення цих специфічних даних на докази для звільнення судді без вироку суду ставить під загрозу саму конституційну архітектуру прав людини.

Проте, саме в час формування чітких підходів до правозастосування та виокремлення критеріїв допустимості доказів, у гру вступають грантові активісти.

Справа Павла Вовка стала зручним майданчиком для чергового витка маніпуляцій з боку очільника Фундації DEJURE Михайла Жернакова. Його останні публікації щодо справи судді — це не просто критика, це свідомий і умисний тиск на суддів ВП ВС.

Публічно спекулюючи на темі розподілу голосів всередині Палати, Михайло Жернаков демонструє втручання в розгляд конкретної справи. Очевидно, що метою таких дописів є формування суспільної атмосфери, за якої будь-яке судове рішення, що ґрунтується на законі, а не на побажаннях активістів, заздалегідь трактуватиметься як «зрада».

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.