Відшкодування державою матеріальної та моральної шкоди: яку прогалину намагаються усунути депутати

У Верховній Раді з’явився законопроєкт № 15158 від 09.04.2026 «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо відшкодування шкоди, завданої фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними».

 Метою цього проєкту є внесення змін до Цивільного кодексу України для врегулювання питань відшкодування державою матеріальної та моральної шкоди, завданої актами або діями, які були визнані неконституційними, оскільки наразі це питання залишається законодавчо неврегульованим.

Законопроєкт покликаний усунути існуючу правову прогалину та встановити чіткі механізми компенсації шкоди фізичним і юридичним особам у таких випадках, що в підсумку має посилити ефективність захисту їхніх прав.

Ним пропонується внести зміни до Цивільного кодексу України, якими передбачити:

1) спеціальну позовну давність в один рік до вимог про відшкодування шкоди, завданої фізичній або юридичній особі актами і діями, що визнані неконституційними (стаття 258 ЦК); 

2) початок перебігу позовної давності за вимогами про відшкодування майнової та (або) моральної шкоди, завданої фізичній або юридичній особі законами та іншими правовими актами Верховної Ради України, актами Президента України, актами Кабінету Міністрів України, що визнані неконституційними, починається від дня втрати чинності актом (його окремими положеннями). Перебіг позовної давності за вимогами про відшкодування майнової та (або) моральної шкоди, завданої фізичній або юридичній особі діями, що визнані неконституційними, починається від дня визнання їх неконституційними (стаття 261 ЦК); 

3) підстави відшкодування шкоди, завданої фізичній або юридичній особі актами і діями, що визнані неконституційними, шляхом встановлення, що майнова та (або) моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі законами та іншими правовими актами Верховної Ради України, що визнані неконституційними, відшкодовується державою. Майнова та (або) моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі актами Президента України, актами Кабінету Міністрів України, що визнані неконституційними, відшкодовується державою незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів. Майнова та (або) моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі, діями, що визнані неконституційними, відшкодовується на загальних підставах (стаття  1175-1 ЦК);

4) неможливість пред’явлення зворотної вимоги держави, за загальним правилом, після відшкодування шкоди, завданої фізичній або юридичній особі актами і діями, що визнані неконституційними (стаття  1175-1 ЦК).

Свою ініціативу автори законопроєкту пояснюють наступним. 

У чинному Цивільному кодексі України від 16 січня 2003 року № 435-IV відсутні положення щодо відшкодування державою матеріальної чи  моральної шкоди, завданої фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними.

Це можна вважати законодавчим упущенням, наслідком якого є проблеми у правозастосуванні норми права, викладеної в ч. 3 ст. 152 Конституції України, як норми прямої дії. А саме: призводить до неможливості досягнення єдності та передбачуваності судової практики при розгляді і вирішенні відповідної категорії справ, що у свою чергу створює перешкоди для ефективного захисту порушених прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, інтересів юридичних осіб.

Статтею 1175 ЦК України врегульовано відносини щодо відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування у сфері нормотворчої діяльності.

Проте неврегульованими залишаються питання визначення підстав, розміру відшкодування шкоди, завданої фізичним або юридичним особам, актами і діями, що визнані неконституційними, з урахуванням неприпустимості ретроактивної дії рішення Конституційного Суду України у разі визнання неконституційним нормативно-правового акта чи окремого його положення.

Конституційний Суд України у своїх рішеннях неодноразово наголошував на потребі забезпечення державою дієвості цього конституційного припису та практичної реалізації права фізичних та юридичних осіб приватного права на відшкодування завданої їм шкоди актами і діями, що визнані неконституційними (рішення від 7 жовтня 2009 року № 25-рп/2009, від 7 квітня 2021 року № 1-р(II)/2021, від 1 березня 2023 року № 1-р(ІІ)/2023), наголошував, що ухилення держави від здійснення такого відшкодування знижує довіру до держави та органів державної влади й  суперечить Основному Закону України (рішення від 21 липня 2021 року № 4-р(II)/2021.

Судова практика з відшкодування матеріальної чи моральної шкоди, завданої фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, не є єдиною та передбачуваною і містить наступні положення:

- встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, має значення, перш за все, як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення наступних справ, а не як підстава для перегляду справи із ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, вже встановленої остаточним судовим рішенням (п. 9.9 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29 жовтня 2019 року у справі № 922/1391/18);

 - предметом спору, який визначив позивач, є стягнення збитків (матеріальної шкоди), завданої актом, що визнаний неконституційним, у вигляді неотриманої частини заробітної плати за період з 01 квітня 2020 року по 29 жовтня 2021 року. … За установлених обставин у цій справі, ураховуючи, що позовні вимоги стосуються періоду з 01 квітня 2020 року по 29 жовтня 2021 року, слід констатувати, що не можна нанести шкоду після рішення Конституційного Суду України про неконституційність акта [у цій справі - після 26 березня 2020 року]. Шкода виникає до його [рішення] винесення, коли акт ще діяв, ще не був визнаний неконституційним. Верховний Суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом стягнення коштів на відшкодування майнової шкоди, завданої актом, що визнаний неконституційним, у вигляді неотриманої заробітної плати за період після рішення Конституційного Суду України [у цій справі - після 26 березня 2020 року], не змінює суті спірних правовідносин, які виникли між сторонами у цій справі щодо оплати праці і підстави їх виникнення, а отже не робить цей спір спором про відшкодування шкоди. Отже, Верховний Суд констатує, що указана позивачем сума недоотриманої частини заробітної плати не є матеріальною шкодою (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 травня 2023 року у справі № 420/24821/21);

- норми частини третьої статті 152 Конституції України містять посилання на окремий закон, тому відшкодування шкоди, завданої актами і діями, які визнані неконституційними, не може здійснюватися в іншому, ніж у встановленому законом порядку. Закон, який би встановлював порядок відшкодування державою матеріальної чи моральної шкоди, завданої актами і діями, що визнані неконституційними згідно з рішенням КСУ на сьогодні не прийнято. … Відповідно до своїх позитивних зобов’язань згідно з Конвенцією держава Україна має, по-перше, запровадити законодавчу базу на виконання статті 152 Конституції України, по-друге, надавати доступ до суду, в межах  якого особа може у відповідних випадках отримати відшкодування шкоди, зокрема у порядку цивільного судочинства (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 червня 2024 року в справі № 754/14608/19).

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.