Україна в трійці держав-членів Ради Європи за кількістю заяв, які перебувають на розгляді ЄСПЛ
2025 рік для європейської системи захисту прав людини можна назвати дещо символічним, адже саме в минулому році Європейській конвенції з прав людини виповнилося 75 років із дня ухвалення. Проте для України цей рік виявився досить суперечливим у контексті захисту прав людини.
З одного боку, держава здобула важливу перемогу у Великій палаті Європейського суду з прав людини щодо злочинів, скоєних Російською Федерацією. Показовим стало рішення від 9 липня 2025 року у справі «Україна та Нідерланди проти Росії», у якому Велика палата встановила факти масових і систематичних порушень основоположних прав людини, пов’язаних із конфліктом в Україні, та поклала відповідальність на РФ. ЄСПЛ наголосив, що система Європейської конвенції з прав людини не може допустити знищення правової ідентичності держави шляхом застосування сили.
З іншого боку — 2025 підтвердив, що кількість звернень до ЄСПЛ не зменшується, що свідчить про наявність проблем у сфері захисту прав людини.
14 квітня з робочим візитом до України прибув Голова Європейського суду з прав людини Маттіас Гійомар. У межах візиту він провів низку зустрічей з українським керівництвом, зокрема з очільником Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирилом Будановим. Крім того, делегацію Європейського суду з прав людини прийняв Верховний Суд.
Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко зазначив, що цей візит має особливе символічне значення. Востаннє Голова ЄСПЛ відвідував Україну 1 липня 2011 року – тоді цю посаду обіймав Жан-Поль Коста. Відтоді минуло 15 років, які для України стали часом глибоких трансформацій: побудова нової архітектури судової влади, переосмислення незалежності суду та утвердження правосуддя як справжнього гаранта справедливості.
Водночас міжнародно-правові досягнення України, зокрема у справах проти РФ, не можуть розглядатися як заміна або компенсація для вирішення внутрішніх проблем у сфері захисту прав людини та функціонування державних інституцій.
Заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Мудра заявила, що Україна «якісно виконує свої зобов’язання», готує «якісні правові позиції» та активно працює над досягненням результатів у справах у ЄСПЛ.
Водночас статистичні дані, наведені у Річному звіті ЄСПЛ за 2025 рік, дають більш повне та об’єктивне уявлення про реальний стан справ.
За даними Річного звіту, у 2025 році щодо України було ухвалено 164 рішення, з яких у 160 справах встановлено щонайменше одне порушення Європейської конвенції з прав людини. Таким чином, у 97,6% справ, що дійшли до стадії остаточного рішення, Суд констатував порушення з боку держави.
Крім того, Україна посідає третє місце серед 46 держав — членів Ради Європи за кількістю заяв, які перебувають на розгляді Суду. Станом на кінець 2025 року в ЄСПЛ розглядалося 4004 заяв проти України.
Аналіз встановлених порушень свідчить, що їх значна частина стосується базових гарантій прав людини. Зокрема, 68 випадків пов’язані з порушенням статті 5 Конвенції (право на свободу та особисту недоторканність), 58 — зі статтею 6 (право на справедливий суд), а 42 — зі статтею 3 (заборона катування та нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження).
Висока кількість звернень громадян до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, приблизно 152 000 звернень за рік, також свідчить про значний рівень суспільного запиту на захист прав людини. У багатьох випадках громадяни звертаються до ЄСПЛ після вичерпання національних засобів правового захисту, зокрема у справах, що стосуються незаконних затримань, умов тримання під вартою або неналежного поводження.
Українська система правосуддя працює попри виклики війни
Переглядаючи статистику ЄСПЛ, неможливо в черговий раз не зазначити критичний стан кадрового забезпечення українських судів. Сьогодні судова влада працює в умовах, які важко назвати нормативними.
При заповненості штату лише на 60-70%, фактична кількість суддів, які здійснюють правосуддя, часто є ще меншою. Це призводить до того, що на одного суддю припадає тисячі справ на рік. У таких умовах дотримання ідеальних процесуальних строків стає фізично неможливим завданням, попри максимальні зусилля суддів.
Величезна кількість заяв до ЄСПЛ — це не стільки показник неякісної роботи судів, скільки результат того, що судова система роками перебуває в стані кадрового дефіциту.
Важливо підкреслити, що навіть за умови дефіциту кадрів та постійних викликів безпеки, судова влада забезпечила безперервність правосуддя. Це досягнення, яке під час зустрічі відзначив і Маттіас Гійомар, адже збереження функціонуючої судової системи в країні, що воює, є унікальним для світової практики прикладом стійкості.
Стратегічні пріоритети
З огляду на дані Річного звіту ЄСПЛ та загальні тенденції у справах проти України, подальша державна політика у сфері захисту прав людини потребує системного підходу.
Державним органам доцільно приділяти більше уваги аналізу системних проблем, які відображені у статистиці ЄСПЛ, та формуванню політик, спрямованих на їх усунення. Поряд із відзначенням міжнародно-правових успіхів, зокрема у справах проти РФ, важливим залишається послідовне реагування на виявлені ЄСПЛ порушення та запобігання їх повторенню.
Одним із головних механізмів вирішення системних порушень є належне виконання рішень ЄСПЛ, зокрема у справах, що мають ознаки масових проблем. У звіті наголошено на тому, що найбільше значення для ЄСПЛ мають ті рішення, які повністю виконуються державами. Для України це може означати подальше вдосконалення кримінального процесу та механізмів захисту від порушень статей 3 і 5 Європейська конвенція з прав людини.
Важливим напрямом також є розширення програм навчання для суддів, адвокатів і прокурорів щодо застосування стандартів Конвенції. У цьому контексті корисним інструментом може бути освітня платформа ECHR Knowledge Sharing Platform, яка вже доступна українською мовою та містить систематизовану практику Суду.
З огляду на перспективу майбутніх рішень у міждержавних справах проти РФ, важливим є забезпечення координації між виконанням рішень ЄСПЛ та роботою Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією Росії проти України. Така взаємодія може сприяти більш ефективному механізму компенсації шкоди, заподіяної внаслідок агресії.
Рішення ЄСПЛ у міждержавних справах слугуватимуть преюдицією — встановленими фактами, які не потребують повторного доведення в межах Реєстру. Особи, які вже мають позитивні рішення ЄСПЛ проти РФ, матимуть пріоритетне право на верифікацію їхніх заявок у Реєстрі.
Основна мета— спрямувати конфісковані активи РФ саме до Компенсаційного фонду, який наповнюватиметься на основі даних Реєстру.
Таким чином, рішення ЄСПЛ — це юридична основа, а Реєстр збитків — технічний інструмент, який у майбутньому перетворить паперові рішення на реальні виплати.
Висновок
Річний звіт Європейського суду з прав людини за 2025 рік відображає складну картину для України. З одного боку, держава активно використовує міжнародно-правові механізми для притягнення до відповідальності РФ за порушення прав людини, пов’язані з агресією проти України. З іншого боку, статистика звернень і рішень Суду свідчить про збереження низки проблем у сфері забезпечення прав людини на національному рівні.
Проте, Річний звіт не слід розглядати як підставу для критики виключно судової влади, а радше як сигнал для держави. Судді не можуть нести повну відповідальність за системні проблеми, зумовлені, зокрема, кадровим дефіцитом та організаційними викликами. Реальне підвищення якості правосуддя стане можливим лише за умови подолання кадрового дефіциту та створення державою належних умов функціонування судової системи, що відповідатимуть високим стандартам, визначеним у практиці ЄСПЛ.
Робочий візит Голови Європейського суду з прав людини Маттіаса Гійомара до України підтверджує, що питання дотримання прав людини та виконання рішень Суду залишаються важливими для Європи. Водночас подальший прогрес у цій сфері залежатиме від здатності держави послідовно впроваджувати рішення ЄСПЛ та усувати причини системних порушень.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
