Операції з криптовалютою як фактор ризику: суд дозволив банку розірвати відносини з клієнтом
У справі № 638/441/25 апеляційний суд розглянув спір щодо блокування банком рахунків клієнта у зв’язку з підозрілими фінансовими операціями, зокрема перевірив, чи є правомірним припинення обслуговування клієнта, який здійснює операції з криптовалютою, за відсутності підтвердження їх економічної суті та походження коштів.
Актуальність справи зумовлена тим, що ринок криптовалют розвивається швидше, ніж його правове регулювання. В Україні правила обігу криптоактивів ще формуються, тоді як банки вже зобов’язані застосовувати жорсткі механізми фінансового моніторингу.
Через складність перевірки походження коштів і ідентифікації контрагентів криптооперації автоматично потрапляють у зону підвищеного ризику, що й формує нову судову практику у цій сфері.
Обставини справи
Позивач звернувся до суду з вимогою зобов’язати банк скасувати обмеження на рахунках, відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, а також спростувати інформацію, викладену у відповіді банку.
Він зазначав, що здійснював діяльність з обміну криптовалюти через відповідні сервіси, однак банк без пояснень заблокував його рахунки та обмежив доступ до системи дистанційного обслуговування.
Банк обґрунтовував свої дії тим, що фінансові операції позивача мають ознаки підозрілих, зокрема у зв’язку з невідповідністю даних контрагентів та наявністю інформації про перерахування коштів у межах кримінального провадження щодо шахрайства. Крім того, позивач не зміг підтвердити відповідність особи відправника коштів даним на криптовалютній платформі.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, визнавши дії банку правомірними.
Позиція апеляційного суду
Суд звернув увагу, що позивач пояснював надходження коштів лише здійсненням діяльності з обміну криптовалюти, однак не надав конкретних підтверджень економічної суті операцій, зокрема не обґрунтував причини перерахування коштів від потерпілої особи у кримінальному провадженні. При цьому встановлено, що кошти на його рахунок надходили внаслідок шахрайських дій третіх осіб, що підтверджується матеріалами досудового розслідування.
Суд також врахував, що банк як суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний застосовувати ризик-орієнтований підхід та має право встановлювати клієнту неприйнятно високий рівень ризику у разі наявності обґрунтованих підозр щодо фінансових операцій. У такому випадку банк має право відмовитися від підтримання ділових відносин, у тому числі шляхом розірвання договору та блокування рахунків.
Окремо наголошено, що відсутність у позивача статусу підозрюваного у кримінальному провадженні не спростовує правомірності тимчасового обмеження доступу до рахунків, якщо такі дії відповідають вимогам законодавства про фінансовий моніторинг і спрямовані на запобігання зловживанням.
Сукупність встановлених обставин, зокрема наявність скарг щодо переказу коштів, відсутність підтвердження зв’язку платежів із криптовалютною діяльністю та невідповідність даних учасників операцій, свідчить про обґрунтованість дій банку.
Отже, апеляційний суд підтвердив, що банк має право обмежувати доступ клієнта до рахунків та припиняти обслуговування у разі встановлення неприйнятно високого ризику, навіть якщо діяльність клієнта формально пов’язана з криптовалютою. Відсутність належного підтвердження походження коштів і прозорості операцій є достатньою підставою для застосування заходів фінансового моніторингу.
Це рішення підкреслює, що криптовалютні операції не звільняють клієнтів від обов’язку доводити легальність фінансових потоків у відносинах з банками.
Нагадаємо, що «Судово-юридична газета» повідомила, як відображати у декларації криптовалюту — роз’яснення НАЗК, а також роз’яснила питання щодо декларування криптовалюти при втраті апаратного гаманця.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
