Чи створить новий закон про криміналізацію українофобії більше проблем, ніж рішень — у чому ризик
Як вже писала «Судово-юридична газета» у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 15186, який пропонує встановити кримінальну відповідальність за прояви українофобії.
Попри відсутність повного тексту документа у відкритому доступі, з публічних заяв випливає, що йдеться про криміналізацію дій, спрямованих на заперечення суб’єктності України, приниження української мови та культури, а також виправдання асиміляції українського народу.
Проблема полягає в тому, що наведені категорії можуть мати оціночний характер і не є усталеними юридичними термінами. У кримінальному праві це створює ризик порушення принципу правової визначеності, адже особа повинна чітко розуміти, які саме дії є кримінально караними.
Чинне регулювання: чи достатньо ст. 161 КК України
На сьогодні питання протидії подібним проявам регулюється статтею 161 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за:
- розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі;
- приниження національної честі та гідності;
- обмеження прав за ознаками національності.
Таким чином, значна частина дій, які в публічному дискурсі описуються як українофобія, вже охоплюється диспозицією цієї норми.
У зв’язку з цим виникає логічне питання чи спрямована нова ініціатива на конкретизацію існуючих положень, чи фактично створює новий склад злочину з ширшими межами застосування?
Ключові правові ризики нововведення
1. Оціночність поняття «українофобія»
Відсутність чіткого нормативного визначення може призвести до розширеного та суб’єктивного тлумачення, що суперечить базовим принципам кримінального права.
2. Конкуренція кримінально-правових норм
У разі дублювання положень статті 161 КК виникне проблема конкуренції норм, що ускладнить кваліфікацію діянь та може призвести до неоднакової судової практики.
3. Межа зі свободою вираження поглядів
Відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, держава зобов’язана забезпечити баланс між захистом гідності та свободою слова.
Практика Європейського суду з прав людини підкреслює, що навіть різкі, провокативні чи образливі висловлювання можуть підпадати під захист свободи слова.
4. Складність доказування умислу
Кримінальна відповідальність потребує доведення прямого умислу. У випадку з українофобією виникає питання: як відмежувати критику державної політики від заперечення державності чи національної ідентичності?
Судова практика
У справі № 691/93/23 суд розглядав спір щодо притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст. 161 КК України, яка дослівно визначає відповідальність за «умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової ворожнечі та ненависті, приниження національної честі та гідності», при цьому встановлено, що обвинувачений у соціальній мережі Facebook публічно використовував образливі та принизливі висловлювання щодо потерпілої та вірменського народу, які за висновком психолого-лінгвістичної експертизи містили негативні узагальнення щодо всієї етнічної групи, формували ворожість і принижували національну гідність, у зв’язку з чим суд дійшов висновку про наявність прямого умислу на розпалювання національної ворожнечі та кваліфікував дії за ч. 1 ст. 161 КК України, визнав обвинуваченого винним і призначив покарання у виді 1 року обмеження волі.
В іншому кейсі № 201/12723/23 суд встановив, що обвинувачена, використовуючи листування в Instagram, умисно поширювала висловлювання, які містили зневажливі та принизливі твердження щодо україномовних осіб і мешканців західних регіонів України, протиставляла їх «російськомовним» жителям окремих міст, а також фактично обґрунтовувала надання привілеїв за мовною ознакою; за висновком суду такі дії були спрямовані на розпалювання національної ворожнечі та встановлення дискримінаційних підходів, що утворює склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 161 КК України, у зв’язку з чим особу визнано винною з призначенням покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком.
Водночас у справі № 520/33522/25 судом розглядалося питання щодо припинення діяльності юридичної особи у зв’язку з використанням у найменуванні символіки російської імперської політики; при цьому в рішенні прямо згадувалося, що до такої символіки належать, зокрема, прояви, пов’язані із «закликами до русифікації чи українофобії» (п. «г» ч. 4 ст. 2 Закону №3005-IX).
У справі № 474/369/23 суд вирішував щодо правильності кваліфікації дій особи, засудженої, зокрема, за державну зраду, при цьому в матеріалах справи прямо зазначалося, що отримувач переданої інформації є «активним пропагандистом сепаратизму, порушником державного кордону, українофобом, провокатором», тобто українофобія згадувалася як характеристика особи, якій надавалася допомога; Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про доведеність вини та правильність кваліфікації за ч. 2 ст. 111 КК України, визнав доводи захисту безпідставними та відмовив у відкритті касаційного провадження.
Тобто «українофобія» вже існує в різних правових площинах, але не як склад злочину.
Справді, простежується певна колізія між використанням поняття «українофобія» та практичним застосуванням кримінально-правових норм, зокрема ст. 161 КК України.
Це зумовлено тим, що для кваліфікації діяння за цією статтею необхідним є доведення не лише факту висловлювань чи дій, а й їх умисної спрямованості на розпалювання національної ворожнечі або приниження національної честі та гідності, що об’єктивно формує підвищений стандарт доказування, тому судпрактика з цього питання досить вузька.
Таким чином, ініціатива щодо криміналізації українофобії є логічною та правильною реакцією на об’єктивні виклики, пов’язані з інформаційною війною та необхідністю захисту національної ідентичності. Водночас її реалізація потребує максимально зваженого підходу.
Важливим питанням залишається не сам факт запровадження відповідальності, а чи буде нова норма чіткою, передбачуваною та узгодженою з існуючим правовим регулюванням і міжнародними стандартами.
Саме від цього залежатиме, чи справді ініціатива стане ефективним інструментом захисту національної гідності. Тож, чекаємо на повний текст проєкту для всебічного розуміння запропонованих змін.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
