Уряд оприлюднив графік великої приватизації: у продажі Ocean Plaza та Украгролізинг

Попри виклики воєнного часу, Україна відкриває новий етап великої приватизації з амбітною метою залучити понад 13 мільярдів гривень до бюджету та фонду відновлення. Уряд офіційно визначив шість пріоритетних об’єктів великої приватизації на 2026 рік. Від ТРЦ Ocean Plaza до Одеського припортового заводу — кожен актив має свою унікальну юридичну історію та потенціал, що потребує глибокого аналізу перед виходом на аукціон.

В умовах повномасштабної агресії приватизація в Україні трансформувалася з суто економічного інструменту на стратегічний механізм залучення інвестицій та наповнення Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Станом на травень 2026 року Уряд України чітко окреслив фінансові орієнтири: 10 мільярдів гривень від великої приватизації та 3 мільярди — від малої.

Велика шістка  від ФДМУ

Голова ФДМУ Дмитро Наталуха визначив перелік із шести пріоритетних активів, загальна оціночна вартість яких становить приблизно 370 мільйонів доларів. Юридична підготовка цих об’єктів включає формування календарного графіка торгів на другу половину 2026 року:

• «Сумихімпром» (червень-липень) — орієнтовна вартість $24 млн.
• Одеський припортовий завод (ОПЗ) (липень-серпень) — найдорожчий лот із ціною близько $106 млн. Наразі готується пакет акцій розміром 99,5667% статутного капіталу.
• Демурінський ГЗК (серпень-вересень) — $38 млн.
• ТРЦ Ocean Plaza (вересень-жовтень) — $100 млн.
• Миколаївський глиноземний завод (листопад-грудень) — $86 млн.
• «Індар» (кінець 2026 – початок 2027) — $24 млн.

Санкційні активи: від конфіскації до відновлення

Особливістю приватизаційного циклу 2026 року є активне залучення майна, вилученого у російських олігархів за рішеннями судів відповідно до Закону «Про санкції».

Найбільш показовим є кейс ТРЦ Ocean Plaza, де державна частка у 66,65% готується до продажу у третьому кварталі 2026 року. Юридично важливо, що кошти від реалізації таких активів мають цільове призначення — вони спрямовуються до фонду відновлення для відбудови країни та підтримки постраждалих від війни.

До переліку санкційних активів також включено ТОВ «Глухівський кар’єр кварцитів» та частку в АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (29,5363% акцій під санкціями).

Промислові гіганти

Крім «великої шістки», ФДМУ продовжує готувати до приватизації низку великих промислових та фінансових об’єктів.

• НАК «Украгролізинг»: державний пакет 100%, основним видом діяльності якого є фінансовий лізинг.
• АТ «Дніпровський електровозобудівний завод»: 100% статутного капіталу, орієнтований на виробництво залізничних локомотивів.
• АТ «Завод «Електроважмаш»: підприємство світового рівня, що виробляє турбогенератори для ТЕС, АЕС та ГЕС, експортуючи продукцію у понад 40 країн.
• АТ «Завод «Радіореле» та АТ «Харківський електротехнічний завод «Трансзв’язок».

Приватизація Одеського припортового заводу (ОПЗ) та Заводу «Електроважмаш» вимагає від потенційних учасників не лише фінансової ліквідності, а й бездоганного стратегічного планування в частині врегулювання пасивів.

Орієнтовна вартість ОПЗ у $106 млн відображає лише частину реальності, оскільки об'єкт має історично складну структуру кредиторської заборгованості перед національними та міжнародними контрагентами.

«Електроважмаш», своєю чергою —  це підприємство світового рівня, що експортує продукцію у 40 країн, проте юридично обтяжене зобов'язаннями, що потребують реструктуризації.

На тлі загальної стратегії зменшення державної частки в економіці, приватизація «Украгролізингу» виглядає як один із найамбітніших проєктів у фінансовому секторі.

Компанія, що десятиліттями була ключовим інструментом державної підтримки сільгоспвиробників через механізми лізингу, готується до переходу в приватні руки. Статус об’єкта «Велика приватизація» передбачає особливу процедуру підготовки та проведення аукціону.

Об’єктом приватизації є повний державний пакет акцій (100% статутного капіталу). Це означає передачу не лише прав власності на бренд та ліцензії, а й повний контроль над операційною діяльністю. Основний вид діяльності — фінансовий лізинг — у сучасних українських реаліях потребує адаптації під стандарти ЄС та нові вимоги НБУ щодо небанківських фінансових установ.

Окрім головного офісу, до структури активів входять специфічні об’єкти, такі як незавершене будівництво клубу в Житомирській області. Фонд державного майна вже підготував презентаційні матеріали українською та англійською мовами. Це свідчить про орієнтацію на залучення іноземного капіталу. Проте, з юридичної точки зору, «тізер» є лише верхівкою айсберга. Ключовим етапом для інвестора стане доступ до Virtual Data Room (VDR), де мають бути розкриті:

• Кредиторська та дебіторська заборгованість.
• Діючі лізингові контракти та стан їх виконання.
• Трудові відносини з колективом компанії.

Для держави процес приватизації такого стратегічного об'єкта, як НАК «Украгролізинг» є палицею з двома кінцями. З одного боку, це виконання зобов'язань перед міжнародними партнерами та очищення балансу, з іншого — ризик втрати інструменту впливу на аграрний сектор.

Замість висновків

Аналіз планів приватизації на 2026 рік дозволяє зробити кілька ключових юридичних та економічних висновків.

По-перше, держава змінює підхід до управління активами. Йдеться про поступовий перехід від утримання збиткових або проблемних підприємств до їх швидкої капіталізації через відкриті аукціони. Продаж таких великих об’єктів, як Одеський припортовий завод та Завод «Електроважмаш», має на меті знайти ефективного приватного власника, здатного модернізувати виробництво та залучити інвестиції в умовах обмежених державних ресурсів.

До приватизації інтегрують санкційні активи. Йдеться, зокрема, про торговельно-розважальний центр Ocean Plaza та Демурінський гірничо‑збагачувальний комбінат. Їх включення до приватизаційних процесів фактично завершує юридичний механізм стягнення майна, що належало структурам держави-агресора, на користь України.

У державному бюджеті закладено надходження від приватизації на рівні близько 13 млрд гривень. Це можливо з огляду на високий інтерес до підприємств масового споживчого сегмента, таких як Вінницяпобутхім, а також стратегічну цінність об’єктів великої приватизації для інвесторів. Для бізнесу це сигнал, що Україна, попри безпекові ризики, залишається відкритою до міжнародного капіталу.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.