Суд у Києві підтвердив законність штрафу 4,8 млн грн для спортивного-медіа за рекламу нелегальних букмекерів
Як раніше писала «Судово-юридична газета», Мінцифра анонсувала Стратегію протидії ігровій залежності до 2035 року.
На тлі посилення державної політики у сфері протидії лудоманії та підготовки Стратегії щодо мінімізації негативного впливу азартних ігор судова практика щодо реклами беттінгу починає формувати більш жорсткі підходи до оцінки онлайн-контенту.
Саме в такому контексті 17 квітня 2026 року у справі № 320/62035/25 Київський окружний адміністративний суд розглянув спір щодо законності накладення штрафу за публікацію матеріалів про букмекерські сервіси та порушення законодавства про рекламу азартних ігор.
Ключовим питанням у справі стало те, чи є онлайн-моніторинг рекламних матеріалів заходом державного нагляду (контролю), який потребує дотримання процедур Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а також чи можуть інформаційні матеріали про букмекерські сервіси визнаватися рекламою азартних ігор.
Обставини справи
Позивач — товариство, яке здійснює діяльність у сфері медіа та інтернет-видання, висвітлюючи спортивні новини, аналітику та суміжні теми, зокрема беттінг.
Під час моніторингу Агентство «ПлейСіті» зафіксувало на вебсайті позивача матеріали у розділі «Ставки на кіберспорт», які містили згадки про букмекерські сервіси та посилання на відповідні ресурси.
Згодом Агентство встановило, що деякі із зазначених вебсайтів використовуються для організації азартних ігор без відповідної ліцензії, після чого ухвалило рішення про обмеження доступу до них та повідомило товариство про початок адміністративного провадження.
Після аналізу зібраних матеріалів «ПлейСіті» склало акт про порушення законодавства про рекламу азартних ігор та ухвалило рішення № 114-Р про застосування до позивача штрафу у розмірі 600 мінімальних заробітних плат — 4 800 000 грн.
Позивач просив скасувати це рішення, посилаючись, зокрема, на порушення процедур державного нагляду, перевищення повноважень відповідачем, відсутність ознак реклами та непропорційність санкції.
Позиція місцевого суду
Суд нагадав, що порядок здійснення заходів державного нагляду (контролю) за ринком азартних ігор визначається статтею 10 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор».
Порушення законодавства про рекламу не є підставою для проведення заходів державного нагляду (контролю). Водночас стаття 22-1 Закону України «Про рекламу» встановлює загальну заборону реклами азартних ігор, допускаючи її лише у визначених законом випадках, зокрема у спеціалізованих медіа, на сайтах ліцензованих організаторів азартних ігор та за умови спрямування такої реклами виключно на осіб старше 21 року.
Законодавець визначає підставу (акт) для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій (штрафів) до суб'єктів господарювання, які порушили вимоги законодавства законодавства про рекламу.
Отже, заходи державного нагляду (контролю), що проводяться у формі планових та позапланових перевірок, здійснюються саме щодо організаторів азартних ігор, які на підставі отриманої ліцензії мають право здійснювати діяльність з організації та проведення азартних ігор відповідно до вимог законодавства.
Закон про азартні ігри визначає правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні, визначає правові, економічні, соціальні та організаційні умови проведення азартних ігор.
Статтею 58 Закону про азартні ігри встановлена фінансова відповідальність за порушення вимог цього Закону. Застосовується така фінансова відповідальність у вигляді штрафу фінансової санкції.
Суд наголосив, що контроль за рекламою азартних ігор регулюється спеціальним законодавством та Законом України «Про адміністративну процедуру».
Виходячи з положення статті 1 Закону України «Про адміністративну процедуру» Агентство ПлейСіті є адміністративним органом, який відповідно до Закону України Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації, зокрема, інспекційну (контрольну, наглядову) функцію.
Суд вказав, що доводи позивача щодо порушення вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» спростовуються, оскільки «ПлейСіті» наділене повноваженнями здійснювати контроль за дотриманням законодавства про рекламу азартних ігор, у тому числі шляхом моніторингу інформаційного простору та прийняття рішень про застосування фінансових санкцій.
Також у рішенні було наголошено, що моніторинг реклами не є заходом державного нагляду у розумінні Закону № 877-V.
Сам по собі факт здійснення моніторингу вебресурсів не суперечить вимогам законодавства та не свідчить про порушення порядку здійснення державного нагляду (контролю), оскільки такий моніторинг не є заходом державного нагляду у розумінні Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а є формою аналітичної діяльності органу.
Згідно із Законом про нагляд, державний нагляд здійснюється у формі перевірок, ревізій, оглядів чи обстежень, які обов'язково передбачають взаємодію з суб'єктом (направлення посвідчення, допуск до приміщення, присутність керівника).
Водночас моніторинг реклами — це дистанційне спостереження за відкритими джерелами інформації (ТБ, інтернет, зовнішня реклама), яке не вимагає виходу на об'єкт чи запиту документів у суб'єкта під час самого процесу фіксації, а тому не порушує господарську діяльність, що є ключовим критерієм для застосування Закону про нагляд.
Таким чином, вимоги Закону про нагляд (щодо завчасного попередження про перевірку, її тривалості тощо) на процес моніторингу рекламних матеріалів не поширюються.
Щодо змісту публікацій суд дійшов висновку, що вони мали рекламний характер.
З аналізу змісту матеріалів, розміщених на вебсайті позивача, вбачається, що вони містять інформацію про конкретні букмекерські сервіси, їх рейтинги, переваги та можливість здійснення ставок, а також посилання на відповідні вебресурси. Такий зміст виходить за межі виключно інформаційного або редакційного матеріалу та має ознаки стимулювання інтересу споживача до відповідних послуг.
Суд дійшов висновку, що спірні матеріали відповідають наведеному визначенню реклами, оскільки спрямовані на формування інтересу до конкретних суб'єктів господарювання у сфері азартних ігор, у тому числі тих, що здійснюють діяльність без відповідної ліцензії.
Доводи позивача про виключно інформаційний характер таких матеріалів не спростовують наявності рекламної складової, оскільки подання інформації у формі рейтингу, огляду чи рекомендацій не виключає її рекламного характеру.
Суд також відхилив аргументи щодо непропорційності штрафу та зазначив, що Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (стаття 59) та Закон України «Про рекламу» побудовані як норми прямої дії.
Законодавець використав формулювання «застосовується штраф», а не «може бути застосовано». У відповідача відсутні повноваження замінювати передбачений законом штраф на «попередження» чи «припис», оскільки такі заходи реагування просто не передбачені санкцією цих статей за порушення вимог до реклами.
Сам по собі значний розмір штрафу не свідчить про його непропорційність, з огляду на характер правопорушення, яке пов'язане із поширенням реклами азартних ігор, у тому числі з посиланням на нелегальні ресурси, що становить підвищений ризик для суспільних інтересів.
Суд наголосив на безальтернативності санкції, зазначивши, що санкція ст. 59 Закону про азартні ігри є безальтернативною та обов'язковою. Агентство ПлейСіті зобов'язане було діяти лише у спосіб та в межах повноважень, передбачених законом. Заміна штрафу на «попередження» буде перевищенням службових повноважень посадовими особами Агентства ПлейСіті.
Таким чином, Київський окружний адміністративний суд фактично сформував підхід, відповідно до якого моніторинг реклами азартних ігор у мережі Інтернет є окремою формою контрольної діяльності, на яку не поширюються процедурні вимоги Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Суд також підтвердив, що матеріали у форматі рейтингів, оглядів або рекомендацій букмекерських сервісів можуть визнаватися рекламою азартних ігор, якщо їх зміст об’єктивно спрямований на формування інтересу споживачів до відповідних послуг. Окремо суд звернув увагу, що санкція за такі порушення є імперативною та не передбачає альтернативних заходів реагування.
Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що азартні ігри можуть призводити до боргів і розлучень — такі наслідки вже фіксуються у судовій практиці.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
