Азартні ігри ведуть до боргів та розлучення: які наслідки фіксує судова практика
Міністерство цифрової трансформації України 17 квітня повідомило, що було ініційовано масштабне дослідження щодо впливу азартних ігор на суспільство.
Очікується, що за результатами дослідження держава вперше матиме системні та достовірні дані, необхідні для розробки ефективних механізмів протидії ігровій залежності.
Як повідомлено, буде проаналізовано поведінку користувачів онлайн-казино та проведено загальнонаціональне опитування. Також команда дослідників організує фокус-групи та інтерв’ю з медиками й соціальними працівниками, які щодня стикаються з наслідками ігроманії.
Окрему увагу в межах проєкту приділять вразливим групам: військовим, внутрішньо переміщеним особам та молоді, будуть вивчені їхні поведінкові моделі.
Нагадаємо, що «Судова-юридична газета» вже писала, що за ініціативою Мінцифри ідентифікація гравців у закладах азартних ігор включатиме обов’язкову перевірку за Реєстром військовослужбовців.
Судовий погляд
«Судова-юридична газета» проаналізувала це питання крізь призму судової практики з метою кращого розуміння його суті, цілей та обставин.
Загалом сформована практика свідчить, що азартні ігри розглядаються судами як соціально чутлива та ризикова сфера, яка потребує підвищеного державного контролю, зокрема у частині обігу грошових коштів.
Водночас суди послідовно обмежують надмірне втручання держави, чітко розмежовуючи реальні фінансові операції та ігрові механіки, а також наголошують на необхідності належного доказування фактичної участі особи в азартній грі на гроші.
Такий підхід забезпечує баланс між інтересами держави у протидії нелегальному гральному бізнесу та захистом прав осіб.
У справі № 906/545/25 встановлено, що боржник, маючи заборгованість перед кредиторами, систематично витрачав кошти на азартні ігри (зокрема здійснював платежі на ігрових сайтах), причому значна частина коштів використовувалася саме для участі в азартних іграх, а не для виконання зобов’язань; такі дії суди оцінили як недобросовісну поведінку боржника, що свідчить про нераціональне розпорядження фінансами та стало однією з підстав для відмови у відкритті провадження про неплатоспроможність, при цьому навіть подання заяви про самообмеження не спростувало цієї оцінки.
Верховний Суд у справі № 459/176/23 виходив із того, що діяльність у сфері азартних ігор полягала у факті здійснення діяльності з організації та проведення незаконного грального бізнесу організованою групою вчинили всі дії в межах відведених їм ролей в складі стійкого об'єднання осіб для зайняття злочинною діяльністю, а тому їх дії правильно кваліфіковано як здійснення діяльності з організації або проведення азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону, у складі організованої групи.
У справі № 320/16081/24 Верховний Суд акцентував, що гроші, які людина вносить у гру, самі по собі ще не є втратою — це лише ставка, яка може або повернутися, або ні. Реальний вплив азартних ігор виникає тоді, коли є виграш або програш, бо саме тоді змінюється майновий стан людини. Водночас сама логіка гри стимулює постійно вносити кошти без гарантії результату, що і створює її ризиковий вплив на поведінку.
Показовим є і підхід судів до оцінки впливу азартних ігор на сімейні відносини. У справі № 348/2090/25 позивачка звернулась до суду з позовом до чоловіка, вказуючи, що під час шлюбу він захоплювався азартними іграми, через що брав кредити та витрачав кошти на гру, що, за її словами, свідчило про неналежне матеріальне забезпечення сім’ї. Вона також зазначала, що саме зловживання азартними іграми стало причиною розірвання шлюбу. За показаннями свідка, відповідач грав, мав борги, у зв’язку з чим між подружжям часто виникали конфлікти.
Таким чином, як ініційоване дослідження, так і сформована судова практика вказують на необхідність комплексного та зваженого підходу до регулювання сфери азартних ігор.
З одного боку, наявні кейси підтверджують реальний соціальний та фінансовий вплив ігрової поведінки — від особистої неплатоспроможності до руйнування сімейних відносин, а з іншого — демонструють важливість дотримання стандартів доказування та недопущення надмірного втручання держави.
У цьому контексті подальше регулювання доцільно спрямувати на впровадження превентивних механізмів (раннє виявлення ризикової поведінки, обмеження для вразливих груп), підвищення прозорості фінансових операцій у гральній сфері та забезпечення незалежності аналітичних досліджень як основи для державних рішень.
Як зазначила заступниця Міністра цифрової трансформації Наталя Денікеєв, державна політика у сфері азартних ігор має формуватися на основі фактичних даних, а не припущень. Проведене дослідження дозволить об’єктивно оцінити існуючі ризики та виклики й закласти основу для регулювання, орієнтованого на безпеку та захист громадян.
Дані щодо масштабного дослідження щодо впливу азартних ігор на суспільство стануть фундаментом для оновлення державних правил відповідальної гри. Перші результати будуть опубліковані у травні 2026 року, а повний звіт буде представлено у серпні.
Також, Міністерство цифрової трансформації підготувало пакет законодавчих змін, який має оновити правила роботи грального ринку в Україні та запровадити цифровий контроль за діяльністю операторів, зазначивши, що ринок розвивався швидше, ніж механізми державного нагляду.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
