Тимчасові заходи ЄСПЛ у справі Dziurda: чи може держава ігнорувати результати законного обрання суддів
Європейський суд з прав людини почав застосовувати механізм тимчасових заходів для захисту незалежності суддів. Це рішення створює новий юридичний інструмент, який може суттєво вплинути на ситуацію в Україні, де судді інколи роками очікують на складання присяги.
Правило 39 Регламенту ЄСПЛ використовувалося у справах, пов’язаних з екстрадицією, депортацією або загрозою життю чи здоров’ю заявника. Суд втручався лише тоді, коли шкода була непоправною. Однак свіжа практика свідчить про розширення цього інструменту на сферу верховенства права.
Роки очікування на указ про призначення та недопуск до присяги стали системною проблемою для української та польської судових систем. Тож постає питання, чи може польський кейс стати орієнтиром для української практики та чи існує ризик застосування механізмів ЄСПЛ у випадку подібних звернень від українських суддів.
Блокування присяги як загроза правопорядку
У справі Dziurda and Others v. Poland четверо правників були обрані Сеймом на 9-річні терміни в Конституційний суд. Попри складання присяги перед Спікером Сейму та надсилання нотаріальних копій Президенту, вони не були допущені до виконання обов’язків.
ЄСПЛ наказав уряду Польщі забезпечити, щоб заявникам не чинилися перешкоди у прийнятті та здійсненні їхніх обов'язків. Суд наголосив на важливості забезпечення належного функціонування Конституційного суду для реалізації принципу субсидіарності. Це рішення фактично визнає, що блокування призначення суддів є ризиком для внутрішнього конституційного порядку та підриває довіру громадськості до держави.
Український контекст: судді без повноважень та приватне життя
В Україні проблема має схожий, але більш тривалий характер. Судді роками перебувають у статусі призначених, але не приведених до присяги, що обмежує їх права на працю, професійний розвиток та соціальні контакти. Такі перепони можуть розглядатися, як порушення статті 8 Конвенції.
В той час як одні судді роками чекають указів, іншим підписують їх миттєво, що може свідчити про вибірковий підхід.
Офіс Президента заявляє, що процес не блокується, наводячи статистику: було підписано понад 500 указів про призначення суддів у 2025 році, а цього року — близько 50. Наразі в Офісі Президента залишається лише кілька подань Вищої ради правосуддя, які очікують на відповідні укази. Однак наявність навіть кількох подань, що лежать роками, створює прецедент для звернення до ЄСПЛ за аналогією зі справою Dziurda. Якщо особа пройшла конкурс і отримала рекомендацію ВРП, у неї виникає правомірне очікування на призначення.
Розширення сфери застосування Правила 39 на питання статусу суддів має значний вплив на юридичну практику. Держава не може підміняти власну оцінку ризиків оцінкою Суду. Якщо ЄСПЛ вказав на недопустимість перешкоджання діяльності судді, це має бути виконано негайно.
Національні суди та органи влади повинні самі виправляти ситуації з блокуванням призначень, щоб уникнути міжнародного втручання. Блокування роботи суду через неповний склад створює незворотну ситуацію, яку Правило 39 покликане попередити.
Справа Dziurda and Others v. Poland у поєднанні з українськими реаліями дозволяє зробити висновок, що дискреція органів влади у питаннях приведення суддів до присяги більше не є абсолютною. Правило 39 стає щитом для незалежності суддів, а будь-яка безпідставна затримка у призначенні може бути підставою для вказання тимчасових заходів ЄСПЛ.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
