Бізнес на мобілізації: огляд корупційних схем ТЦК та ВЛК у судовій практиці

Початок 2026 року ознаменувався низкою резонансних затримань посадовців ТЦК та правоохоронців, які перетворили мобілізацію на прибутковий бізнес. 13 травня 2026 року ДБР повідомило про викриття чергової схеми правоохоронця, який оцінив «бронь» від мобілізації за 9000 доларів США. Працівники ДБР спільно з СБУ завершили досудове розслідування щодо правоохоронця, який за гроші обіцяв допомогти оформити фіктивну відстрочку. За даними слідства, він запевняв громадянина, що має необхідні зв’язки серед посадовців РТЦК та СП і членів військово-лікарської комісії. За винагороду він обіцяв організувати отримання медичних документів, які мали стати підставою для відстрочки від призову.

Також за даними ДБР, оператор одного з районних ТЦК Києва, використовуючи власний електронний ключ, за гроші вносила неправдиві дані до Єдиного реєстру військовозобов'язаних. ДБР було задокументовано випадки безпідставного надання відстрочок та постановки на облік без звернення осіб. Дії посадовиці кваліфіковано за ч. 5 ст. 361 та ч. 1, 3 ст. 362 КК України. Цей кейс підсвічує критичну вразливість процесів цифровізації. Санкція статті передбачає до 15 років позбавлення волі — це одна з найсуворіших кваліфікацій, де закон майже не залишає можливості відбутися лише штрафом

Ще один кейс стосувався голови Берегівської ВЛК, який систематично вимагав гроші за поновлення відстрочок за станом здоров'я без реального обстеження. Під час обшуків у нього було вилучено понад 11 млн грн. Дії кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК (одержання вигоди групою осіб із вимаганням).

Крім того, ДБР викрило ще декілька інноваційних схем:

• Оформлення фіктивного опікунства над недієздатними особами за $10 000. Схема включала підготовку документів та бонус у вигляді доступу до житла підопічного. Кваліфікація включає ст. 114-1 КК (перешкоджання ЗСУ).
• Правоохорониця за $3 000 обіцяла фіктивне проходження служби в штурмовому батальйоні для дезертира, щоб він отримував зарплату, не воюючи.
• Суддя та адвокат створювали схеми «зникнення дружин» через суд, щоб чоловіки отримували відстрочку як батьки-одинаки. Було зафіксовано близько 100 випадків.

Проте, попри гучні затримання, судова практика демонструє неоднозначну картину: від реальних термінів, від яких звільняють до штрафів, що не перевищують суму самого хабаря. Ба більше, станом на сьогодні таких вироків саме щодо посадовців – одиниці. «Судово-юридична газета» проаналізувала наявну судову практику, щоб з’ясувати — чи є ця боротьба реальною, чи лише процесуальною формальністю.

Справа № 391/654/23

Лікар-невропатолог отримав 40 000 грн неправомірної вигоди за обіцянку вплинути на членів медичної комісії з метою виключення особи з військового обліку. Його дії було кваліфіковано за ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України (зловживання впливом).

Суд першої інстанції призначив обвинуваченому покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі. Водночас апеляційний суд скасував це рішення та призначив штраф у розмірі 45 900 грн.

Під час ухвалення рішення суд врахував професійний статус обвинуваченого. Зокрема, було зазначено, що він є єдиним вузькопрофільним фахівцем у великому районі. Суд також зазначив, що його ізоляція може створити ризики для доступності медичної допомоги для населення.

Верховний Суд 9 березня 2026 ухвалою відмовив прокурору у відкритті касаційного провадження. Ухвала апеляційного суду залишилася в силі. Верховний Суд підкреслив, що призначене покарання, а саме відповідає принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації і є достатнім для виправлення.

Фактично розмір штрафу є близьким до суми неправомірної вигоди, отриманої у справі. Рішення демонструє практику індивідуалізації покарання, коли професійна роль особи враховується як пом’якшувальна обставина навіть у справах, пов’язаних із корупційними правопорушеннями.

Справа № 753/356/26

Дарницький районний суд міста Києва визнав винним чоловіка, який пропонував військовозобов’язаним за гроші «вирішити питання» з визнанням непридатними до військової служби та виключенням з військового обліку. Вирок у справі було ухвалено 12 лютого 2026 року.

За даними суду, обвинувачений запропонував громадянину допомогу у визнанні непридатним до військової служби та виключенні з військового обліку. За свої послуги він вимагав 15 тисяч доларів та обіцяв вплинути на посадових осіб одного з районних територіальних центрів комплектування.

Схема передбачала оформлення документів без фактичного проходження військово-лікарської комісії, виготовлення підроблених довідок ВЛК та підробку військового квитка з печатками та підписами.

Гроші обвинувачений отримував частинами. Для заповнення документів він залучив співмешканку, яка власноруч вносила записи до бланків, не знаючи про їх незаконне походження.

Суд визнав обвинуваченого винним за ч. 2 ст. 369-2 КК України — зловживання впливом та ч. 1 ст. 358 КК України — підроблення офіційних документів.

Суд призначив обвинуваченому штраф у розмірі 626 093 грн. Під час призначення покарання суд врахував повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розслідуванню, відсутність обтяжуючих обставин, наявність на утриманні матері з інвалідністю та перерахування 100 тис. грн застави на потреби Збройних сил України.

Суд також зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 53 Кримінального кодексу України розмір штрафу не може бути меншим за суму отриманої неправомірної вигоди. Саме тому штраф склав понад 626 тис. грн.

Справа № 686/12050/25

Хмельницький апеляційний суд вироком у справі жорсткіше покарав військовослужбовця за відкуп від мобілізації. Хмельницький апеляційний суд задовольнив апеляцію прокурора та призначив суворіше покарання військовослужбовцю, який організував корупційну схему з визнанням військовозобов’язаного непридатним до служби.

Військовослужбовець у 2024 році запропонував знайомому військовозобов’язаному за 3000 доларів США посприяти у визнанні його непридатним до військової служби через вплив на членів ВЛК та посадових осіб ТЦК. Обвинувачений залучив як співучасника колишнього військового, матеріали щодо якого виділені в окреме провадження.

Дії кваліфіковано як організація одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчинена за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України).

Хмельницький міськрайонний суд 30 травня 2025 року призначив штраф 51 000 грн з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з військовим обліком, на 1 рік.

Хмельницький апеляційний суд 04 грудня 2025 року скасував вирок в частині покарання через його м’якість. Новий вирок передбачав штраф 85 000 грн з позбавленням права обіймати відповідні посади на 1 рік.

Суд апеляційної інстанції вказав, що згідно ч. 2 ст. 53 КК України розмір штрафу за корупційний злочин не може бути меншим за суму отриманого доходу. Оскільки обвинувачений був організатором злочину, а не особою з незначною роллю, суд не міг призначити менший штраф.

Суд зазначив, що призначене покарання є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого та запобігання новим злочинам.

Справа № 159/4422/23

Ковельський міськрайонний суд виніс вирок лікарю МТМО, який у змові з членом ВЛК фальсифікував медичну документацію для звільнення військовозобов'язаних від служби.

Слідством встановлено, що лікар  діяв спільно з членом військово-лікарської комісії (якого вже було засуджено раніше). Схема полягала у створенні фіктивної історії перебування осіб на стаціонарному лікуванні, що є юридичною підставою для встановлення діагнозів, які дають право на відстрочку або виключення з військового обліку.

Для одного з пацієнтів лікар оформив медичну карту про перебування у стаціонарі, хоча в цей час чоловік фактично перебував у Львові, що підтверджено даними геолокації мобільного зв'язку.

Попри те, що обвинувачений лише наприкінці процесу визнав провину, суд дослідив вичерпний обсяг доказів аудіо- та відеозаписи розмов лікаря, де обговорювалися деталі фальсифікації. Підтверджено, що всі підписи у підроблених медичних картах та виписках виконані особисто обвинуваченим.

Дії лікаря кваліфіковано за ч. 3 ст. 358 КК України (складання та видача завідомо підроблених офіційних документів, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб). Покарання призначено у вигляді штрафу 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.

Обвинувачений у суді розкаявся та просив призначити йому покарання у виді штрафу. Суд врахував визнання провини та відсутність попередніх судимостей при обранні міри покарання.

Боротьба чи імітація?

Боротьба ДБР із корупцією є динамічною на етапі викриття, але результативність залишається низькою через процесуальні можливості для затягування справ.

У тих справах, які вже дійшли до вироку, суди часто застосовують механізми індивідуалізації покарання, призначаючи штрафи замість реального позбавлення волі. У практиці зустрічаються випадки, коли розмір штрафу фактично співвідноситься із сумою отриманої неправомірної вигоди.

Водночас проблема залишається, зокрема на законодавчому рівні. У 2026 році парламентський комітет з правоохоронної діяльності підтримав законодавчі ініціативи щодо посилення відповідальності для посадових осіб територіальних центрів комплектування та військово-лікарських комісій за порушення під час мобілізаційних процедур.

Таким чином, на початку 2026 року формується складна правозастосовна практика: з одного боку, правоохоронні органи активно документують корупційні схеми у сфері мобілізації, а з іншого — остаточні результати у судах значною мірою залежать від індивідуальної оцінки обставин конкретної справи. Багато резонансних проваджень наразі ще не завершені, тому остаточні висновки щодо ефективності судової практики у цій категорії справ робити передчасно.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.