15 років ув’язнення за бойові накази: у Раді пропонують карати командирів за невиправдані втрати серед військових

08:00, 1 липня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Парламент готується впровадити спеціальну норму для покарання військових службових осіб за нехтування життям підлеглих.
15 років ув’язнення за бойові накази: у Раді пропонують карати командирів за невиправдані втрати серед військових
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Війна в Україні змушує переглядати не лише військову тактику, а й кримінальне законодавство. Сучасна практика бойових дій в Україні виявила складну правову дилему: відсутність у Кримінальному кодексі спеціальної норми для оцінки наказів, що призводять до критичних втрат через очевидну тактичну недоцільність.

Новий законопроект 15365, що був внесений до Верховної Ради пропонує доповнити Кримінальний кодекс статтею 426-2, яка передбачає до 15 років ув'язнення за «тактично недоцільні» накази. Як зазначено в супровідних документах до проєкту, він є новелою, яка має збалансувати захист життя бійців та захист командирів від необґрунтованого кримінального переслідування за правомірні бойові рішення

У КК пропонують додати нову статтю 426-2: відповідальність за накази, що призвели до невиправданих втрат

Законопроєктом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 426-2, яка встановлює відповідальність за віддання наказу або розпорядження, що спричинило невиправдані втрати особового складу.

Йдеться про ситуації, коли командне рішення приймається всупереч очевидній тактичній або оперативній недоцільності та призводить до суттєвих втрат серед військовослужбовців.

Що вважається невиправданими втратами

Проєкт закону пропонує закріпити юридичні дефініції, які дозволяють кваліфікувати наслідки таких рішень:

  • Невиправдані втрати — загибель, поранення, полон або зникнення безвісти військовослужбовців, яких об’єктивно можна було уникнути шляхом іншого рішення відповідно до бойових статутів і настанов.
  • Значні невиправдані втрати — випадки поранення, загибелі, полону або зникнення безвісти, що не досягають рівня тяжких наслідків, але мають суттєвий масштаб.
  • Тяжкі невиправдані втрати — загибель двох і більше осіб або втрата боєздатності підрозділу чи його частини.

Запропонована норма спрямована на посилення персональної відповідальності військових службових осіб за прийняття рішень у бойових умовах та на юридичне врегулювання ситуацій, коли накази призводять до значних втрат, яких можна було уникнути.

Під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків, або виконують такі обов’язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

Ініціатива фактично вводить критерій «обґрунтованості бойового рішення» як елемент кримінально-правової оцінки дій командування.

Від обмеження волі до 15 років ув'язнення

Запропонована модель передбачає жорстку градацію покарання. Чим важчими є наслідки помилкового чи недбалого наказу, тим тривалішим буде термін ув'язнення для командира:

Якщо недоцільний наказ потягнув за собою значні втрати серед особового складу, передбачено обмеження волі до 5 років або позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

У разі, якщо наслідки визнано тяжкими, планка покарання суттєво підвищується — позбавлення волі від 5 до 12 років.

Якщо злочин вчинено в умовах воєнного стану або безпосередньо в бойовій обстановці, санкція стає максимальною — позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.

Окремий склад злочину: приховування відомостей про втрати

Проект також передбачає покарання за умисне приховування відомостей про втрати підлеглих з метою уникнення відповідальності або введення в оману вищого командування (ч. 4 ст. 426-2). За таке діяння передбачено обмеження або позбавлення волі на строк від 2 до 5 років.

Запобіжник для командирів: виправданий тактичний ризик

Найважливішою частиною проекту є ч. 5, яка звільняє особу від відповідальності, якщо втрати стали наслідком виправданого тактичного ризику. Командир не підлягає покаранню, якщо втрати були наслідком виправданого ризику, а військова службова особа діяла відповідно до вимог бойових статутів, настанов і керівних документів, з урахуванням обстановки, що склалася, за відсутності реальної можливості прийняти інше рішення та вжила всіх можливих заходів для мінімізації втрат особового складу.

Згідно з проектом закону № 426-2, оцінку «недоцільності» наказу та дій командира будуть здійснювати органи досудового розслідування та суд у межах кримінального провадження, спираючись на конкретні критерії, прописані в проекті.

Оскільки пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України, остаточну правову оцінку діям військової службової особи має надавати суд. На етапі слідства це мають бути детективи та прокурори, які мають встановити, чи був наказ «очевидно недоцільним». Проте у запропонованій конструкції відсутня деталізація, який саме орган або експертна інституція здійснюватиме таку оцінку — чи це будуть слідчі органи, військова прокуратура, суди, чи спеціальні військово-експертні комісії.

Ризики для військових службових осіб

Запровадження кримінальної відповідальності за «невиправдані втрати» створює і низку ризиків для військового управління та практики прийняття бойових рішень.

Одним із ключових ризиків є оціночний характер поняття «очевидна тактична або оперативна недоцільність». У практиці це означає, що рішення командира можуть оцінюватися постфактум, без урахування реальної бойової обстановки, дефіциту часу та неповноти інформації під час прийняття рішення.

Проєкт передбачає суворе покарання — від 7 до 15 років позбавлення волі. Такий рівень санкцій за управлінські рішення в умовах бойових дій може суттєво впливати на практику командування та оцінку ризиків.

Головний виклик запропонованої норми полягає у балансі між необхідністю забезпечення відповідальності командування та недопущенням криміналізації рішень, ухвалених у складних бойових умовах.

Норми проєкту потребують суттєвого уточнення — насамперед щодо чітких критеріїв оцінки недоцільності, процесуальних гарантій, а також визначення спеціалізованого органу експертної оцінки та ініціювання розлідування.

Без таких запобіжників існує ризик, що нова стаття може ускладнити систему управління військами, створивши додатковий фактор правової невизначеності під час прийняття рішень у бою.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Виступ Генерального прокурора Руслана Кравченка на Ministerial Dialogue Group