ТЦК не може ігнорувати Закон про військовий обов’язок: Верховний Суд пояснив, коли статус «знятий» насправді означає «виключений» з обліку

Запровадження Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (АІКС «Оберіг») та застосунку Резерв+ підсвітило проблему невідповідності паперових військово-облікових документів  електронним даним. І одне із важливих питань розгортається навколо правових наслідків дій ТЦК та СП (раніше — військкоматів), вчинених на початку 2000-х років. У справі № 320/29761/25 висвітлена проблема тисячі громадян, які опинилися у пастці статусу «військовозобов’язаний», хоча вважали себе виключеними з обліку.

Громадянин звернувся до суду через невнесення до реєстру «Оберіг» інформації про його виключення з військового обліку.

Попри запис у тимчасовому посвідченні про зняття з обліку за станом здоров'я, у застосунку Резерв+ він продовжував відображатися як військовозобов'язаний. У 2001 році позивачу було видано тимчасове посвідчення, в якому містився запис: Знятий з військового обліку згідно ст. 37 п. 6.3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 04.04.2006.

Позивач наполягав, що запис фактично підтверджує його виключення з військового обліку, тоді як ТЦК та СП вважав, що «зняття» та «виключення» є різними правовими процедурами з різними наслідками.

Мотиви судів першої та апеляційної інстанцій

Київський окружний адміністративний суд та Шостий апеляційний адміністративний суд відмовили у задоволенні позову.

Так, було зазначено, що Закон № 2232-XII чітко розмежовує «зняття», що  передбачає можливість повторного взяття на облік, та «виключення», тобто повну втрату статусу військовозобов’язаного.

Оскільки в посвідченні вжито термін «знятий», суди вирішили, що підстави для «виключення» відсутні, незалежно від наведених статей закону.

Суди спиралися на постанову ВС від 21.05.2025 у справі № 280/2880/24, де також підкреслювалася різниця між цими поняттями.

Крім того, Позивач намагався забезпечити позов шляхом заборони ТЦК вчиняти щодо нього будь-які мобілізаційні дії до кінця розгляду справи, проте апеляція відмовила, мотивуючи це невідповідністю заходу забезпечення предмету спору.

Зміст vs Форма: позиція Верховного Суду

Верховний Суд постановою від 9 червня 2026 року скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направив справу на новий розгляд. Суд дійшов висновку, що попередні інстанції передчасно відмовили у задоволенні позову, не дослідивши всіх обставин справи.

У постанові зазначено, що запис у військово-обліковому документі містить внутрішню суперечність. З одного боку, у ньому використано формулювання «знятий з військового обліку», а з іншого — наведено посилання на пункт 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у редакції, яка діяла на той час. Саме ця норма регулювала підстави для виключення з військового обліку, зокрема у зв'язку з непридатністю до військової служби за станом здоров'я.

Верховний Суд наголосив, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки не мають права на власний розсуд визначати вид облікової дії, якщо закон прямо пов'язує певну юридичну підставу з конкретним правовим наслідком. Тому сама наявність у документі слова «знятий» не є достатньою підставою для висновку, що особу не було виключено з військового обліку.

Крім того, суд звернув увагу, що суди попередніх інстанцій помилково обмежилися буквальним тлумаченням окремого формулювання запису. Натомість вони мали з'ясувати, яка саме юридична подія фактично відбулася у 2001–2005 роках, на якій правовій підставі було внесено відповідний запис та чи відповідала вона підставам для виключення з військового обліку.

Також Верховний Суд підкреслив, що принцип правової визначеності вимагає відповідності змісту індивідуального акта його правовій підставі. Ігнорування судами посилання на конкретну норму закону, зазначену у військово-обліковому документі, свідчить про неповне з'ясування обставин справи та суперечить вимогам Кодексу адміністративного судочинства України щодо всебічного і повного дослідження доказів.

Верховний Суд керувався статтями 19 та 65 Конституції України, та проаналізував статтю 37 Закону № 2232-XII у різних редакціях:

• Ч. 5 ст. 37 — регулює зняття з обліку (призовників, військовозобов’язаних, резервістів).
• Ч. 6 ст. 37 — визначає підстави для виключення (смерть, припинення громадянства, непридатність).

ВС підкреслив, що правова визначеність вимагає, аби формулювання в військово обліковому документі відповідало правовій підставі його внесення.

Дане рішення демонструє законодавчо визначену суть адміністративного судочинства — перевірку не лише форми, а й змісту дій влади. Це важливий крок до відновлення довіри до державних реєстрів через забезпечення їхньої відповідності реальному правовому статусу людини. Помилки чи неточності в актах ТЦК не повинні тягнути за собою негативні наслідки для громадян.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.