Конкурс до Верховного Суду: чи зможуть вчені, адвокати і судді стати однією командою?

14:00, 3 серпня 2017
Різниця в підходах вчених, адвокатів і суддів може підштовхнути їх до вирішення дуже важливої проблеми.
Конкурс до Верховного Суду: чи зможуть вчені, адвокати і судді стати однією командою?
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

«Судово-юридична газета» продовжує збирати думки фіналістів конкурсу до Верховного Суду. На цей раз в ексклюзивному коментарі нашому виданню своїми враженнями від конкурсу поділилася доктор юридичних наук, професор кафедри юстиції Київського національного університету ім. Т. Шевченка, суддя ad hoc Європейського суду з прав людини Олександра Яновська, яка увійшла в 30-ку фіналістів конкурсу до Касаційного кримінального суду Верховного Суду.

 

– Які Ваші враження від конкурсу? Який етап був самим непростим для Вас? Що Ви вдосконалили б в процедурі?

 

– Конкурс у Верховний Суд тривав дуже довго — 9 місяців, і процедура ще не завершена. Фактично, можна говорити про майже календарний рік, протягом якого триває конкурсна процедура. Очевидно, що цього не очікували ні ВККС, ні самі конкурсанти. Ймовірно, таку тривалість конкурсу можна подолати тільки шляхом удосконалення окремих організаційних процедур.

В цілому, до першого етапу у мене немає ніяких зауважень, адже організація була на досить високому рівні. Мене навіть здивувало, що при такій великій кількості учасників не відчувалося будь-якої штовханини, непорозуміння або плутанини.

Звичайно, як і більшість інших учасників конкурсу, я вважаю за необхідне відмовитися від написання від руки практичного завдання. Очевидно, що неможливість викладення тексту рішення на комп'ютері також істотно збільшила час перевірки практичних завдань. Крім того, я вважаю, що можливість використання законодавчої бази в онлайн-режимі, бази рішень ЄСПЛ, тільки додало б плюсів процедурі перевірки навичок і знань конкурсантів.

Що стосується етапу психологічного тестування. Якщо до тесту на загальні здібності і Міннесотського опитувальника зауважень немає, то інші два психологічних тести, на мій погляд, повинні бути адаптовані до специфіки конкурсного відбору саме суддів.

Особисто мені надзвичайно сподобався етап співбесід, який дійсно давав можливість розкритися учаснику і проявити свої сильні сторони. У той же час ця процедура була настільки прозорою, що, безумовно, додавала довіри до всього конкурсу.

Чого, на жаль, не можна сказати про процес підготовки висновків Громадської ради доброчесності. Очевидно, що в цьому випадку хороша ідея зіткнулася з серйозними проблемами в зв'язку з повною відсутністю методики та критеріїв оцінювання кандидатів.

На майбутнє, діяльність ГРД повинна базуватися на чітко, заздалегідь визначених, принципах і критеріях, за умови надання кандидату можливості ознайомлення з висновком, подачі заперечень і особистої участі в засіданні ГРД.

 

– Які надії Ви покладаєте на новий ВС? Чи зможуть адвокати, науковці та судді стати єдиною командою за короткий час?

 

– Безумовно, певні труднощі на перших етапах роботи ВС виникнуть через відмінності в ментальності суддів, юристів і вчених. У той же час, можливо, і мені хотілося б в це вірити, саме такі відмінності в поглядах і підходах можуть стати поштовхом для вирішення дуже важливої проблеми: форма і зміст судових рішень ВС.

Стандарт судових рішень, використовуваних нами в країні, починаючи від судів першої інстанції до Верховного Суду, не додає довіри до цих рішень ні учасників судових процесів, ні сторонніх спостерігачів. Мова, якою написані ці судові рішення, занадто формалізована, заумна і не дозволяє «побачити» правосуддя в дії.

Хотілося б взяти за основу і зразок рішення ЄСПЛ.

Зміна підходів до написання рішень суду пом'якшить різницю в поглядах суддів, адвокатів і вчених і дозволить максимально використовувати потенціал усіх членів ВС, незалежно від їх попереднього досвіду.

 

– Що ще необхідно зробити, щоб ВС зміг повноцінно розпочати роботу?

 

– Очевидно, що важливу роль відіграє належне адміністрування та організація роботи ВС. Мені здається, що велика увага повинна бути приділена підбору помічників і консультантів в ВС. Це люди, без яких важко уявити собі правильну роботу суддів ВС. Саме тому, я переконана, що повинна бути досить широка свобода для майбутніх суддів ВС при підборі цих осіб.

Що стосується змін до процесуальних кодексів, без їх затвердження Верховний Суд почати роботу не зможе. Однак, самі зміни є тільки формалізованим початком роботи нового ВС. Основне завдання полягатиме у зміні підходів до формування єдиної судової практики. І не останню роль в цьому повинні зіграти зміна в принципах співпраці суддів ВС з Науково-консультативною радою.

Очевидно, що процедура визначення членів НКР і умов співпраці з ними не характеризувалася ні прозорістю, ні ефективністю. На мій погляд, процес залучення вчених до роботи НКР повинен бути прозорим, а співпраця повинна ґрунтуватися на платних засадах. Це важливий момент, оскільки рішення нового ВС, як я вже зазначала, повинні бути більш науково обґрунтованими і забезпечувати єдність судової практики.

Загалом, я хочу відзначити, що кожен майбутній суддя ВС повинен зрозуміти, що новий ВС не має права на помилку. Перш за все не має права на помилку щодо своєї доброчесності. Необхідно відновити довіру до суду. Саме тому самим суддям необхідно повірити в силу правосуддя і верховенства права.

Раніше, адвокат Ганна Вронська поділилася своїми враженнями від конкурсу.

Також адвокат Іван Міщенко надав ексклюзивний коментар «Судово-юридичної газети» про свої враження від конкурсу.

До них приєднався адвокат Сергій Жуков, розповівши, з якими труднощами він зіткнувся і які надії покладає на новий ВС.

Автор:
Закон про посилення мобілізації: військовий облік та інші зміни для українців за кордоном
Telegram канал Sud.ua
Закон про посилення мобілізації: військовий облік та інші зміни для українців за кордоном
Сьогодні день народження святкують
  • Володимир Мельничук
    Володимир Мельничук
    суддя Шостого апеляційного адміністративного суду