КСУ розпочав розгляд справи щодо призначення членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів ВРП

У четвер, 11 травня, Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розпочала розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України абзацу тринадцятого пункту 23-1 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, абзаців першого, шостого, одинадцятого пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» від 14 липня 2021 року № 1635-ІХ. Про це повідомляє пресслужба КСУ.

«Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду України з клопотання перевірити на відповідність статтям 8, 19, 126, 131 Конституції України оспорювані приписи зазначених законів, якими регулюються питання щодо порядку ухвалення рішень Етичною радою за результатами голосування, оцінювання нею відповідності членів Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності тощо.

Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Кичун виклав зміст конституційного подання та підстави для відкриття конституційного провадження у справі.

З аналізу змісту конституційного подання та долучених до нього матеріалів, зазначив суддя, убачається, що Закон № 1635 ухвалено з метою вдосконалення порядку обрання членів Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності, підвищення інституційної спроможності Вищої ради правосуддя, підвищення рівня суспільної довіри до органів суддівського самоврядування, зокрема до судової влади загалом.

Суб’єкт звернення вважає, що оспорювані приписи Закону № 1798 та Закону № 1635 допускають одномоментне припинення діяльності Вищої ради правосуддя, що несе в собі реальні істотні загрози принципу безперервного функціонування органу державної влади; передбачають повторне оцінювання членів Вищої ради правосуддя, які є суддями та вже проходили оцінювання на відповідність критеріям професійної етики та доброчесності; передбачають порядок звільнення членів Вищої ради правосуддя, який не відповідає засаді верховенства права; нівелюють визначений порядок формування відповідного органу, що порушує засади незалежності суддів.

Суддя повідомив, що під час підготовки матеріалів справи до розгляду надано доручення Правовому департаменту Секретаріату Конституційного Суду України підготувати науково-експертний висновок та надати відповіді на низку запитань. Також з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення направлено листи-запити до закладів вищої освіти, членам Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, науковцям Юрію Барабашу, Сергію Різнику, Станіславу Погребняку з проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційному поданні.

Суддя поінформував, що переважна більшість вже висловили свої позиції, зокрема, відповіді надійшли від Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету „Одеська юридична академія“, Ужгородського національного університету, а також у матеріалах справи наявна наукова позиція Голови Верховної Ради України.

Водночас суддя повідомив, що у червні 2022 року Конституційний Суд України звернувся до Європейської Комісії „За демократію через право“ (Венеційська Комісія) із запитом amicus curiae щодо окремих питань Закону № 1635. Зокрема, серед окреслених питань: „Чи може реалізація зазначеної процедури призвести до припинення діяльності Вищої ради правосуддя, що матиме наслідком недотримання принципу правовладдя (верховенства права) і принципу незалежності суддів та звуження встановленого статтею 131 Конституції України принципу безперервного функціонування Вищої ради правосуддя?“, „Чи може призвести застосування приписів Закону №1798 до порушення, втіленого у статті 126 Конституції України, принципу незалежності суддів?“ та інші питання.

За словами судді, станом на травень 2023 року в матеріалах справи наявні спільне резюме аmicus curiae від Венеційської Комісії та Генерального Директорату з прав людини та правовладдя (висновок № 1091/2022 від 24 жовтня 2022 року), аmicus curiae від делегації Європейського Союзу в Україні, посольств США, Великої Британії, Канади в Україні, від Американської торговельної палати в Україні, громадської організації Фундація DEJURE тощо.

Під час пленарного засідання Суд заслухав пояснення учасників конституційного провадження, а саме: представника суб’єкта права на конституційне подання, керівника Департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду Расіма Бабанли, постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна, представника Президента України у Конституційному Суді України Сергія Дембовського.

Свою позицію також виклали залучені учасники конституційного провадження – представник Вищої ради правосуддя, начальник правового управління секретаріату Вищої ради правосуддя, представники Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко та одної з громадських організацій Степан Берко, Голова Ради суддів України Богдан Моніч, доктор юридичних наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Львівського національного університету імені Івана Франка Сергій Різник.

Суд продовжить розгляд цієї справи на одному з наступних пленарних засідань», — зазначили у відділі комунікацій КСУ та правового моніторингу.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.