Жінку виселили з квартири за рішенням Верховного Суду, а потім зобов'язали сплатити понад 16 тисяч грн боргу за воду

18:50, 23 липня 2026 207
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Жінка стверджувала, що вже не була власницею квартири й не повинна оплачувати комунальні послуги, однак суд встановив, що вона ще тривалий час фактично проживала у житлі.
Жінку виселили з квартири за рішенням Верховного Суду, а потім зобов'язали сплатити понад 16 тисяч грн боргу за воду
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Фактичний користувач житла не звільняється від оплати водопостачання та водовідведення лише тому, що не є власником квартири. Якщо особа проживала у помешканні, користувалася комунальними послугами та за обставин конкретної справи є солідарним боржником, виконавець комунальних послуг має право вимагати сплати боргу саме від неї.

Такого висновку дійшов Чернівецький апеляційний суд, залишивши без змін рішення про стягнення понад 16,5 тис. грн заборгованості на користь КП «Чернівціводоканал».

Суд також звернув увагу, що саме по собі набрання законної сили рішенням про виселення не означає автоматичного припинення користування житлом. Вирішальним є встановлення факту, чи особа продовжувала фактично проживати у квартирі та користуватися комунальними послугами.

Обставини справи

КП «Чернівціводоканал» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

Спочатку підприємство заявило вимоги майже на 25 тис. грн, однак згодом уточнило позов. Після встановлення, що відповідачка з 1 квітня 2024 року зареєструвалася за іншою адресою, підприємство просило стягнути 16 584,71 грн заборгованості за період з 1 травня 2017 року до 31 березня 2024 року, а також судовий збір.

Позивач зазначав, що відповідачка тривалий час фактично проживала у квартирі, користувалася послугами водопостачання та водовідведення, однак їх не оплачувала.

Також КП «Чернівціводоканал» посилалося на те, що після оприлюднення 1 травня 2022 року публічного індивідуального договору приєднання договірні відносини виникли шляхом приєднання споживача, а відсутність окремого письмового договору не звільняє від обов’язку оплачувати фактично отримані комунальні послуги.

Що вирішив суд першої інстанції

Шевченківський районний суд м. Чернівці повністю задовольнив позов.

Суд виходив із того, що між сторонами виникли договірні правовідносини на підставі публічного договору приєднання та фактичного користування комунальними послугами.

Суд також встановив, що відповідачка разом із сім’єю проживала у спірній квартирі протягом періоду, за який було нараховано борг. На цій підставі він дійшов висновку, що вона як особа, яка фактично користувалася житлом і комунальними послугами, зобов’язана оплатити їхню вартість.

Доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі відповідачка просила скасувати рішення в частині стягнення 14 251,67 грн.

Вона стверджувала, що понад десять років не є власницею квартири, а тому належним відповідачем має бути її власник. Крім того, відповідачка посилалася на те, що з 2022 року проживає за кордоном, її діти стали повнолітніми або виїхали зі спірного житла, а після постанови Верховного Суду про виселення вона більше не користувалася квартирою.

Разом з апеляційною скаргою вона також просила долучити нові докази щодо місця проживання дітей.

Чому апеляційний суд відмовив

Чернівецький апеляційний суд залишив рішення без змін.

Насамперед колегія суддів відмовила у прийнятті нових доказів. Суд зазначив, що питання фактичного проживання відповідачки та членів її сім’ї вже було предметом дослідження у суді першої інстанції, а апелянтка не довела, що не могла подати ці докази раніше з причин, які об’єктивно від неї не залежали.

Розглядаючи спір по суті, апеляційний суд звернув увагу, що Закон «Про житлово-комунальні послуги» покладає обов’язок оплачувати комунальні послуги не лише на власника житла, а й на інших дієздатних осіб, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача. Такі особи несуть солідарну відповідальність за оплату комунальних послуг, тому виконавець має право вимагати виконання цього обов’язку від будь-кого із солідарних боржників.

Колегія суддів окремо наголосила, що обов’язок власника утримувати належне йому майно не виключає обов’язку особи, яка фактично користувалася житлом і споживала комунальні послуги, оплатити їхню вартість.

Чому не спрацювали доводи про виселення

Апеляційний суд також відхилив аргумент відповідачки про те, що після набрання законної сили постановою Верховного Суду про її виселення вона вже не користувалася квартирою.

Колегія суддів зазначила, що саме по собі набрання законної сили рішенням про виселення не свідчить про припинення фактичного користування житлом, якщо особа продовжує проживати у квартирі.

Матеріали справи підтвердили, що рішення про виселення було фактично виконане лише 17 лютого 2025 року, коли державний виконавець завершив виконавче провадження та передав квартиру власнику. До цього часу відповідачка разом із сім’єю продовжувала проживати у спірному житлі. Це підтверджували довідка житлового кооперативу, матеріали іншої цивільної справи, а також письмові пояснення і заяви самої відповідачки та членів її сім’ї, подані під час розгляду питання про відстрочення виконання рішення про виселення.

Не погодився суд і з доводами про проживання відповідачки за межами України. На думку колегії, відмітки у закордонному паспорті підтверджують лише неодноразове перетинання державного кордону, але не доводять її постійного проживання за межами України протягом усього спірного періоду. Інших належних доказів відповідачка не надала.

Правова позиція суду

Чернівецький апеляційний суд зазначив, що під час розгляду спорів про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги вирішальне значення мають встановлення факту надання комунальних послуг їхньому споживачеві та правильність нарахування заборгованості. Такий підхід відповідає правовим висновкам Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, на які послався апеляційний суд.

За встановлених у справі 727/3689/25 обставин колегія суддів дійшла висновку, що фактичне проживання відповідачки у квартирі та користування послугами централізованого водопостачання і водовідведення є достатніми підставами для покладення на неї солідарного обов’язку з їх оплати, незважаючи на те, що вона не була власницею житла, а окремий письмовий договір із нею не укладався. Саме тому апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Виступ Генерального прокурора Руслана Кравченка на Ministerial Dialogue Group