Протидія зловживанню процесуальними правами: судова практика та інструменти реагування
Останнім часом у судовій практиці дедалі частіше фіксуються випадки зловживання процесуальними правами учасниками судового процесу. Йдеться про дії, спрямовані не на захист прав по суті спору, а на затягування розгляду справ, створення штучних перешкод або маніпулювання судовою процедурою. Про це повідомляє Обухівський районний суд Київської області.
Обов’язок суду реагувати на зловживання
Суд зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У разі встановлення такого зловживання до учасника процесу застосовуються заходи процесуального примусу, визначені відповідним процесуальним кодексом.
Підстави для накладення штрафу за ЦПК України
Цивільний процесуальний кодекс України передбачає можливість накладення штрафу на осіб, які беруть участь у справі, включно з представниками сторін, зокрема у випадках:
- невиконання процесуальних обов’язків, передбачених кодексом або визначених судом;
- ухилення від дій, покладених судом на учасника процесу;
- зловживання процесуальними правами (наприклад, безпідставно заявлений повторний відвід);
- вчинення дій з метою перешкоджання судовому процесу;
- неповідомлення суду про неможливість подати витребувані докази або неподання їх без поважних причин;
- невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копій процесуальних документів іншим учасникам справи у встановлений строк;
- порушення заборон, установлених кодексом або судом.
Якщо скарга, заява чи клопотання визнаються зловживанням процесуальними правами, суд може залишити їх без розгляду або повернути заявнику.
Розмір і межі процесуальних штрафів
Відповідно до статті 148 ЦПК України, у дохід держави стягується штраф у розмірі від 0,3 до трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб. З 1 січня цього року прожитковий мінімум становить 2 684 грн.
У разі продовження зловживань суд має право збільшити штраф до десяти прожиткових мінімумів. Водночас ухвала про стягнення штрафу може бути скасована, якщо особа усунула допущене порушення.
Суд може застосувати штраф як до сторони, так і до її представника, а також до обох одночасно — за одне й те саме зловживання.
Окрема ухвала щодо адвокатів і прокурорів
Окремим інструментом реагування є постановлення окремої ухвали щодо адвокатів або прокурорів. Відповідно до статті 262 ЦПК України, суд може постановити окрему ухвалу у разі зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов’язків або неналежного виконання професійних зобов’язань, зокрема й у разі подання позову з істотними недоліками.
Такі ухвали надсилаються до відповідного органу для вирішення питання про притягнення адвоката чи прокурора до дисциплінарної відповідальності.
Міжнародні стандарти та практика ЄСПЛ
Проблематика зловживання процесуальними правами є актуальною не лише в національному, а й у міжнародному контексті. Стаття 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забороняє використання прав із метою їх скасування або надмірного обмеження.
Європейський суд з прав людини у справах «Смірнова проти України», «Шульга проти України», «Мусієнко проти України» неодноразово наголошував, що обов’язок забезпечення розумних строків розгляду справ покладається передусім на суди, а неспроможність ефективно протидіяти штучним перепонам є порушенням статті 6 Конвенції.
Заборона зловживання процесуальними правами в національному законодавстві
Стаття 44 ЦПК України прямо забороняє зловживання процесуальними правами. Законодавець не надає вичерпного визначення такого зловживання, але наводить орієнтовний перелік дій, що можуть свідчити про недобросовісність, зокрема:
- подання скарг на судові рішення, які не підлягають оскарженню або втратили чинність;
- повторне подання заяв з питання, вже вирішеного судом, за відсутності нових обставин;
- завідомо безпідставні відводи;
- подання кількох ідентичних позовів з метою маніпуляції автоматизованим розподілом справ;
- подання позову без предмета спору або у штучно створеному спорі;
- штучне об’єднання позовних вимог для зміни підсудності;
- укладення мирової угоди на шкоду правам третіх осіб.
Аналогічні положення містяться у Господарському та Кодексі адміністративного судочинства.
Підходи Верховного Суду
Судова практика Верховного Суду сформувала підхід, за яким ключовим критерієм для кваліфікації дій як зловживання є відсутність легітимної процесуальної мети. Формальні ознаки самі по собі не є достатніми.
У постановах Верховного Суду зазначено, що зловживання процесуальними правами — це умисні, несумлінні дії, спрямовані на перешкоджання здійсненню правосуддя, обмеження прав інших учасників або прояв неповаги до суду.
Процесуальні штрафи як ефективний інструмент
Найбільш дієвим способом реагування на зловживання процесуальними правами є саме процесуальні штрафи, передбачені ЦПК, ГПК та КАС України, у розмірі до десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Як приклад наведено ухвалу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 7 березня 2025 року у справі №754/15239/24, де позивача неодноразово штрафували за подання надмірної кількості касаційних скарг із принизливою лексикою.
При наданні правової оцінки питанням протидії зловживанню процесуальними правами судді Обухівського районного суду Київської області застосовують Правила організації ефективного судочинства у судах першої інстанції, затверджені зборами суддів 18 липня 2024 року та схвалені рішенням Ради суддів України № 33 від 4 жовтня 2024 року.
У суді закликають усіх учасників процесу не допускати дій щодо зловживання процесуальними правами.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.


















