У Верховному Суді назвали головні ризики використання штучного інтелекту в судочинстві
Впровадження технологій штучного інтелекту в роботу судів потребує чітких правових меж і постійного людського контролю. Водночас такі інструменти можуть суттєво підвищити ефективність судочинства, якщо їх застосовувати відповідно до принципів верховенства права, незалежності суду та захисту прав людини. На цьому наголосив суддя Великої Палати Верховного Суду Віталій Уркевич під час міжнародної науково-практичної конференції.
Він зазначив, що в сучасному світі технології штучного інтелекту широко застосовуються в різних сферах людської діяльності й судочинство не є винятком. Водночас використання цих технологій у правозастосуванні зумовлює необхідність визначення чітких меж і способів їх застосування, оскільки це створює відповідні виклики як для судової системи, так і для учасників судових процесів.
Суддя акцентував, що орієнтиром для національної судової системи щодо використання технологій штучного інтелекту є міжнародні стандарти, зокрема документи Європейської комісії з питань ефективності правосуддя (CEPEJ) та Консультативної ради європейських суддів (КРЄС). Він звернув увагу на положення Європейської етичної хартії про використання штучного інтелекту в судових системах та їхньому середовищі, відповідно до якої застосування таких технологій має здійснюватися з дотриманням основних прав людини, принципів недискримінації, якості й безпеки, прозорості, безсторонності та контролю користувача.
Віталій Уркевич зупинився й на Керівних принципах CEPEJ щодо використання генеративного штучного інтелекту в судах (2025), які передбачають практичні підходи до його безпечного впровадження. За словами судді, генеративний штучний інтелект може застосовуватися для управління справами, обробки документів, надання інформаційних послуг і підготовки стандартних матеріалів. Водночас під час його використання у процесах дослідження й тлумачення фактів і права, а також застосування норм права до конкретних обставин справи необхідно забезпечити дотримання принципів правової визначеності, незалежності суду, прозорості й ефективного людського контролю.
Також у виступі йшлося про підходи КРЄС, викладені у Висновку № 26 (2023), відповідно до яких застосування асистивних (допоміжних) технологій у судочинстві має здійснюватися з метою підтримки «людського» правосуддя, підвищення точності судових рішень, ефективності та оперативності їх ухвалення, а також зміцнення незалежності й неупередженості судової влади.
Говорячи про національну практику, суддя наголосив, що у Верховному Суді розроблено і затверджено Положення про використання технологій штучного інтелекту працівниками Апарату Верховного Суду. Документ визначає загальні засади їх застосування й передбачає, що штучний інтелект є допоміжним інструментом і не може замінити професійне судження, критичне мислення та правову оцінку людини, а також не повинен впливати на незалежність і неупередженість суддів.
Положенням, зокрема, встановлено обмеження щодо використання технологій штучного інтелекту, які стосуються заборони їх застосування для опрацювання інформації з обмеженим доступом, прогнозування судових рішень у конкретних справах, автоматичного створення процесуальних документів, аналізу поведінки працівників, а також обробки матеріалів, що містять персональні дані. Водночас визначено напрями, у яких використання таких технологій є допустимим: узагальнення судової практики, аналіз судових рішень, підготовка аналітичних матеріалів, автоматизація робочих процесів, інформаційна діяльність суду, створення чат-ботів, переклад документів і забезпечення професійного розвитку та ін.
Як приклад практичного застосування технологій штучного інтелекту в діяльності ВС Віталій Уркевич навів Базу правових позицій Верховного Суду, яка є інтелектуальною системою пошуку правових висновків із використанням сучасних технологій добору релевантної судової практики.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
