Встановлення факту відсутності в абонента обов’язку здійснювати плату за скид стічних вод: судова практика

Верховний Суд залишив без змін постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 у справі № 918/662/21 та зазначив, що суд апеляційної інстанції, оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту, дійшов правильного висновку, що заявлений у справі позов фактично містить у собі вимогу про встановлення судом факту, що має юридичне значення (встановлення факту відсутності в абонента обов’язку здійснювати плату за скид стічних вод) та не стосується захисту права цивільного. Про це повідомляє Північно-західний апеляційний господарський суд.

При цьому вимога про встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога – спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин (правовий висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16).

Захист майнового чи немайнового права, чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.

Звертаючись до суду з вимогою про визнання неправомірними дій щодо нарахування додаткової плати за скид стічних вод, позивач прагне досягти правової визначеності, тобто прагне підтвердження відсутності у підприємства права на одержання від товариства додаткової плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням.

Верховний суд зазначає, що заявлена позивачем у цій справі вимога не може самостійно розглядатися в окремій справі. Встановлення таких обставин, як правомірність та правильність здійснених відповідачем нарахувань може бути предметом доказування при вирішенні та розгляді спору про право, зокрема: про стягнення плати за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення при порушенні вимог щодо якості і режиму їх скидання; про припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення (у випадку припинення надання послуг), тощо.

З огляду на викладене, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погодилася з висновком суду апеляційної інстанції у даній справі про неможливість розгляду таких вимог у господарському суді та про закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

З повним текстом постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2022 року у справі № 918/662/21 можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.