Факт самостійного виховання дитини впливає на права та інтереси як іншого з батьків, так і самої дитини — Рівненський апеляційний суд

Рівненський апеляційний суд скасував ухвалу місцевого суду, який відмовив у відкритті провадження за позовом про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини, і направив справу на повторний розгляд до суду першої інстанції. Рішення ґрунтується на висновку, що такі справи підлягають розгляду в позовному провадженні через наявність спору про право, що впливає на інтереси дитини.

Суть справи

Позивач звернувся до суду з позовом до матері їхньої спільної дитини, вимагаючи встановити факт самостійного виховання та утримання ним дитини. Місцевий суд відмовив у відкритті провадження, вважаючи обраний позивачем спосіб захисту права неефективним. Позивач оскаржив це рішення в Рівненському апеляційному суді, просячи скасувати ухвалу та направити справу на повторний розгляд до суду першої інстанції.

Позиції сторін

Позивач стверджував, що має право звернутися до суду для захисту своїх прав, свобод або законних інтересів, як це передбачено ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК). Він наполягав, що факт самостійного виховання та утримання дитини необхідно встановити в судовому порядку, оскільки це пов’язано зі зміною обсягу сімейних прав матері або її умисним невиконанням батьківських обов’язків. Відповідачка, мати дитини, не надала своїх пояснень у матеріалах справи, але суд апеляційної інстанції зазначив, що її права та інтереси дитини мають бути враховані, оскільки справа стосується спору про право.

Правова основа

Апеляційний суд послався на норми Цивільного процесуального кодексу України та Сімейного кодексу України (СК). Згідно зі ст. 15 СК, сімейні права та обов’язки є тісно пов’язаними з особою і не можуть передаватися іншій особі. Встановлення факту самостійного виховання дитини одним із батьків вимагає підтвердження обставин, що обмежують або припиняють права іншого з батьків, наприклад, через акти цивільного стану (свідоцтво про смерть) або судові рішення. Такий факт не може бути встановлений у безспірному порядку чи за домовленістю батьків, оскільки це може порушити принцип найкращих інтересів дитини.

Що вирішив суд

Рівненський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу позивача, скасувавши ухвалу місцевого суду через порушення норм процесуального права. Суд установив, що місцевий суд помилково оцінив ефективність обраного позивачем способу захисту права на стадії відкриття провадження, що суперечить правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постановах від 25 січня 2024 року (справа № 320/14843/23) та 20 лютого 2025 року (справа № 128/3616/24). Апеляційний суд наголосив, що справа про встановлення факту самостійного виховання дитини пов’язана зі спором про право, зокрема щодо участі одного з батьків у вихованні або ухилення від виконання батьківських обов’язків, і підлягає розгляду в позовному провадженні з урахуванням інтересів дитини.

Суд дійшов висновку, що відмова місцевого суду у відкритті провадження була необґрунтованою, оскільки факт самостійного виховання дитини впливає на права та інтереси як іншого з батьків, так і самої дитини, і не може встановлюватися в окремому провадженні. Справа була повернута до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.