ЄСПЛ визнав неприйнятними заяви 11 громадян щодо обстрілів ЗСУ на окупованих територіях у 2015–2020 роках

21:28, 2 жовтня 2025
ЄСПЛ визнав неприйнятними скарги щодо обстрілів ЗСУ на окупованих територіях у справі Ryashentseva and Others v. Ukraine.
ЄСПЛ визнав неприйнятними заяви 11 громадян щодо обстрілів ЗСУ на окупованих територіях у 2015–2020 роках
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

ЄСПЛ оприлюднив рішення про неприйнятність у справі Ryashentseva and Others v. Ukraine, що стосувалася звинувачень на адресу ЗСУ у нібито обстрілах житлових масивів на тимчасово окупованих територіях. Про це повідомила уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко.

У даній справі 11 громадян, які мешкають на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, подали скарги щодо пошкодження їхнього майна внаслідок обстрілів, що, за їхніми твердженнями, мали місце у 2015–2020 роках.

Заявники наполягали, що обстріли здійснювалися українськими військовими, й у зв’язку з цим вони заявили про порушення таких прав: на життя, на володіння майном, на доступ до правосуддя, а також про відсутність дієвих механізмів захисту.

"Жоден із заявників не звертався до українських органів влади і в якості пояснення цього були аргументи про «безглуздість" звернення до України як учасника конфлікту та відсутність розслідувань порушень прав людини", - повідомила Сокоренко.

Сокоренко повідомила, що розглянувши скарги заявників, ЄСПЛ визнав їх неприйнятними. Кілька ключових висновків Суду:

- Факти спростовують твердження: Суд поставив під сумнів твердження заявників про неможливість подорожувати на підконтрольні території, оскільки деякі з них/члени їх сімей подали документи, що підтверджували отримання українських документів у 2015 та 2016 рр на підконтрольних Україні територіях. Крім того, ЄСПЛ ще раз підтвердив свій висновок у справі Tsezar and Others v. Ukraine, що жителі окупованих територій мали можливість подорожувати на підконтрольні Україні території [щонайменше до 2022 року]

- Можливість представництва: Заявники мали змогу уповноважити представників на підконтрольній Україні території або скористатися безоплатною правовою допомогою. При цьому, відповідно до документів, заявників представляла московська юридична фірма, проте не було надано жодних доказів, що вони не мали б доступу до українських органів влади

- Ефективність функціонування переміщених з ТОТ судів: Суд підтвердив свій висновок, висловлений у подібних справах, що заявники, які проживали на територіях тимчасово поза контролем Уряду, мали змогу успішно скористатися засобами судового захисту, що надаються судами, переміщеними з цих територій.

Сокоренко додала, що Суд також вказав, що в ситуації заявників, були ефективні засоби захисту в Україні, зокрема:

- Україна створила правові механізми для розслідувань на окупованих територіях (спеціальне досудове розслідування, провадження in absentia).

- У 2017 році створено департамент Офісу Генпрокурора для розслідування злочинів на тимчасово окупованих територіях.

- Звіти Місії ООН з моніторингу прав людини та Міжнародного кримінального суду підтверджують проведення розслідувань і притягнення до відповідальності як членів незаконних збройних формувань, так і власних військових. Суд навів приклади вироків щодо військових за викрадення та побиття цивільних — це доводить відсутність "атмосфери безкарності".

- У міждержавній справі Ukraine and the Netherlands v. Russia ЄСПЛ оцінював численні докази з окупованих територій (протоколи огляду, експертизи, супутникові знімки), зібрані українськими правоохоронними органами.

Крім, того, ЄСПЛ підкреслив принципову відмінність цієї справи від справи Akdıvar v. Turkey (1996), де заявників не повинні були вичерпувати засоби захисту через небажання влади розслідувати дії власних військових.

У підсумку ЄСПЛ визнав заяви неприйнятними за статтею 35 § 1 Конвенції через невичерпання національних засобів правового захисту.

Сокоренко зазначила, у чому важливість цього рішення ЄСПЛ:

  • рішення підтверджує існування ефективних засобів захисту навіть в екстремальних умовах війни
  • встановлює стандарт для майбутніх справ: жителі окупованих територій повинні спочатку звернутися до українських органів
  • спростовує наративи про "нефункціонування" української системи правосуддя та «атмосфери безкарності».

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Читайте також

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Вікторія Кицюк
    Вікторія Кицюк
    суддя Солом'янського районного суду міста Києва
  • Олег Дзюба
    Олег Дзюба
    суддя Господарського суду Харківської області