Грошове забезпечення військовослужбовців: Верховний Суд про обов’язок інформування і строки

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що грошовий атестат не завжди може вважатися документом, з якого військовослужбовець дізнається про повний обсяг нарахованого та виплаченого грошового забезпечення за попередні періоди служби. Якщо атестат містить лише підсумкові суми станом на день виключення зі списків особового складу та не розкриває складові виплат за минулі місяці, він не запускає перебіг строку звернення до суду щодо цих періодів. Справу в частині вимог за період з липня 2022 року по квітень 2023 року направлено на продовження розгляду.

Обставини справи №580/9034/24

Колишній військовослужбовець звернувся до адміністративного суду з позовом до військової частини, вимагаючи:

• визнати протиправними дії щодо визначення розміру його грошового забезпечення з використанням прожиткового мінімуму станом на 1 січня 2018 року;
• зобов’язати провести перерахунок і виплату грошового забезпечення за 2022–2023 роки відповідно до актуального прожиткового мінімуму;
• нарахувати компенсацію втрати частини доходів через порушення строків виплати.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, залишив частину позовних вимог без розгляду. Суди виходили з того, що позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду, оскільки був ознайомлений з грошовим атестатом 15 травня 2023 року, а отже саме з цієї дати мав знати про склад і розмір виплат.

Позивач наполягав, що грошовий атестат не містив інформації про нарахування та виплати за більшу частину спірного періоду, а реальні відомості про обсяг грошового забезпечення він отримав лише у серпні 2024 року з відповіді на запит.

Оцінка Верховного Суду

Верховний Суд погодився з тим, що до спорів щодо виплати грошового забезпечення військовослужбовців підлягають застосуванню норми статті 233 Кодексу законів про працю України, які встановлюють тримісячний строк звернення до суду з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Водночас ВС зробив кілька принципових висновків.

Правова природа грошового атестата

КАС ВС наголосив, що грошовий атестат є документом остаточного розрахунку військової частини з військовослужбовцем у день його виключення зі списків особового складу. Він підтверджує виплату належних сум станом на цю дату, але не містить розшифровки нарахувань і виплат за попередні періоди служби.

Отже, якщо атестат відображає лише виплати за останні дні служби, він не дає військовослужбовцю можливості об’єктивно оцінити правильність нарахувань за минулі місяці.

Коли починається строк звернення до суду

Верховний Суд зазначив, що ключовим орієнтиром для обчислення строку звернення до суду є момент ознайомлення особи з документом, який містить повну, зрозумілу та достовірну інформацію про складові нарахованого і виплаченого грошового забезпечення.

Такими документами можуть бути не лише грошовий атестат, а й розрахункові листи, відомості про нарахування та виплати, фінансові повідомлення чи інші документи, з яких можна встановити:

• загальну суму виплат;
• їх складові;
• утримання та відрахування;
• можливу неповноту виплати.

Саме з моменту отримання такої інформації у військовослужбовця виникає реальна можливість усвідомити порушення права та потреба в судовому захисті.

Обов’язок інформування

КАС ВС підкреслив, що спеціальне законодавство у сфері соціального і правового захисту військовослужбовців не містить прямого обов’язку інформувати їх про складові грошового забезпечення. Водночас за відсутності спеціального регулювання застосовуються норми трудового законодавства.

Зокрема, стаття 110 КЗпП України покладає на роботодавця обов’язок при кожній виплаті повідомляти працівника про:

• загальну суму нарахованої заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;
• розміри та підстави утримань;
• суму, що підлягає виплаті.

Цей підхід відповідає і міжнародним стандартам захисту заробітної плати.

Результат розгляду

Верховний Суд дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій передчасно залишили без розгляду позовні вимоги за період з 19 липня 2022 року по 30 квітня 2023 року, не з’ясувавши, коли саме позивач отримав документально підтверджену інформацію про обсяг і характер виплат за кожен місяць цього періоду.

У цій частині судові рішення скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Водночас висновки судів щодо вимог за період з 1 по 15 травня 2023 року залишено без змін.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.