Критичний фінансовий стан компанії може бути підставою для звільнення або відстрочення судового збору: позиція ВП ВС
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що формальна відмова юридичній особі у звільненні або відстроченні сплати судового збору без оцінки її реального майнового стану може порушувати право на доступ до суду. Такий підхід, підтверджений рішенням Європейського суду з прав людини, ставить під сумнів результат національного провадження. Справу № 925/1293/19 повернуто до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження з урахуванням фінансового стану позивача.
Обставини справи № 925/1293/19
У жовтні 2019 року ТОВ «Скайсіті-груп» звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод “Златогор”» про стягнення 16,4 млн грн заборгованості за виконані у 2014 році роботи за договорами підряду.
Позивач не сплатив судовий збір у розмірі 245 942,75 грн (1,5 % від ціни позову), однак просив суд звільнити або відстрочити його сплату. Компанія посилалася на критичний фінансовий стан: фактичну відсутність активів і доходів, припинення господарської діяльності, мінімальний залишок коштів на рахунку (104,97 грн), а також на безрезультатні спроби стягнути борг у попередніх судових та позасудових процедурах.
Суд першої інстанції залишив позов без руху, а згодом повернув його, виходячи з того, що стаття 8 Закону «Про судовий збір» (у редакції на той час) нібито передбачала можливість звільнення або відстрочення сплати збору лише для фізичних осіб. Апеляційний і касаційний суди погодилися з таким підходом.
Рішення ЄСПЛ
У 2021 році ТОВ «Скайсіті-груп» звернулося до ЄСПЛ. У рішенні від 9 жовтня 2025 року у справі «Король та інші проти України» Суд констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.
ЄСПЛ зазначив, що: надмірний судовий збір, не співмірний із фінансовим станом заявника; формальна відмова у звільненні чи відстроченні без аналізу поданих доказів; повернення позову на початковій стадії без розгляду по суті разом призвели до підриву самої суті права на доступ до суду, причому ці гарантії поширюються і на юридичних осіб.
Висновки Великої Палати Верховного Суду
Переглядаючи справу за виключними обставинами, Велика Палата виходила з обов’язку України виконувати рішення ЄСПЛ та забезпечити restitutio in integrum — відновлення порушеного права.
ВП ВС наголосила, що:
- право на доступ до суду не є абсолютним, але будь-які фінансові обмеження мають бути пропорційними;
- юридичні особи не можуть бути автоматично виключені з механізмів звільнення або відстрочення судового збору;
- критичний майновий стан компанії підлягає індивідуальній оцінці, а формальне тлумачення норми без аналізу доказів не відповідає вимогам Конвенції;
- непосильний судовий збір без оцінки фінансових можливостей заявника ставить під сумнів результат усього провадження.
Велика Палата дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій не обґрунтували пропорційність обмеження доступу до суду та не оцінили надані докази майнового стану позивача.
Постановою від 21 січня 2026 року Велика Палата: задовольнила заяву ТОВ «Скайсіті-груп»; скасувала ухвалу суду першої інстанції, постанову апеляційного суду та ухвалу касаційного суду; передала справу до Господарського суду Черкаської області для вирішення питання про відкриття провадження з урахуванням фінансового стану позивача та висновків ЄСПЛ.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
