Верховний Суд визнав повідомлення через Viber належним доказом ознайомлення працівника з наказом

Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги колишнього менеджера АТ «Українська залізниця», який оскаржував призупинення дії свого трудового договору та вимагав стягнення понад 2,2 млн грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Як ідеться у постанові від 9 січня 2026 року 751/4083/24, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду залишив без змін рішення Новозаводського районного суду Чернігова та постанову Чернігівського апеляційного суду, якими в позові було відмовлено.

Позивач працював менеджером — начальником відділу внутрішньої безпеки «Укрзалізниці» за строковим трудовим договором. У лютому керівництво надало наказ про запровадження простою, а у квітні 2022 року роботодавець видав наказ про припинення простою та призупинення дії трудових договорів із частиною працівників, зокрема й з позивачем.

Працівник стверджував, що наказ був незаконним, оскільки компанія могла забезпечити його роботою, у тому числі дистанційно. Крім того, він заявляв, що не був належним чином повідомлений про призупинення договору та дізнався про це лише у 2024 році з відповіді на адвокатський запит.

З дня призупинення дії трудового договору до дня звільнення позивач заробітної плати не отримував. На його думку, безпідставне призупинення дії трудового договору є порушенням його трудових прав, фактично становить вимушений прогул, оскільки він був позбавлений можливості працювати з вини роботодавця.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що роботодавець не довів абсолютної неможливості надати роботу, а отже права працівника були порушені. Водночас у задоволенні позову відмовили через пропуск строку звернення до суду.

Суд встановив, що ще 19 квітня 2022 року працівнику було направлено повідомлення про призупинення дії трудового договору через месенджер Viber, а неотримання позивачем із квітня 2022 року заробітної плати свідчить про його обізнаність щодо порушення права на оплату праці. При цьому, як зазначили у суді, не отримуючи заробітної плати з квітня 2022 року, позивач не вчиняв жодних дій, спрямованих на поновлення порушеного права, протягом тривалого часу.

Апеляційни суд у свою чергу критично оцінив доводи апеляційної скарги щодо можливості зміни тексту повідомлення у Viber, недоведеності належності його відправлення відповідальним працівником АТ «Укрзалізниця», а також щодо невідомого походження скріншоту переписки з номером телефону, оскільки судом встановлено, що номер телефону, на який було надіслано повідомлення, збігається з номером телефону, зазначеним позивачем у позовній заяві, а інших доказів неотримання повідомлення позивач не надав.

Крім того, посилання позивача на те, що відсутність заробітної плати була повʼязана з перебування у режимі простою, апеляційний суд визнав необґрунтованими, оскільки відповідно до статті 113 КЗпП України час простою підлягає оплаті не нижче двох третин тарифної ставки (окладу). Тривале неотримання позивачем заробітної плати, на переконання суду, свідчить про те, що позивач повинен був усвідомлювати порушення своїх прав.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд зазначив, що Суди попередніх інстанцій встановили, що:

• повідомлення було направлено на номер мобільного телефону, який збігається з номером, зазначеним позивачем у позовній заяві;
• скріншоти містять зміст повідомлення, який безпосередньо стосується призупинення дії трудового договору;
• наявна відповідь позивача «Ок», що свідчить про отримання та ознайомлення з повідомленням.

За таких обставин скріншоти обґрунтовано визнані судами належними та допустимими доказами, а твердження касаційної скарги про неможливість ідентифікації відправника або адресата спростовуються матеріалами справи.

Посилання заявника на те, що роздруківка електронного листування не може вважатися доказом через відсутність електронного підпису, є помилковим.

Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» не виключає можливості використання електронних доказів, які не є електронними документами у розумінні цього Закону, без кваліфікованого електронного підпису, якщо такі докази у сукупності з іншими матеріалами справи дають змогу встановити відповідні обставини.

Скріншоти у цій справі не використовувалися як самостійний електронний доказ, а були оцінені судами разом з іншими доказами, зокрема:

• розрахунковими листами заробітної плати із зазначенням про призупинення дії трудового договору;
• тривалою відсутністю нарахування заробітної плати;
• поведінкою самого позивача, який протягом тривалого часу не вчиняв жодних дій щодо захисту своїх прав.

За наведених обставин Верховний Суд дійшов висновку, що обраний роботодавцем спосіб повідомлення досяг своєї мети, оскільки позивач був поінформований про призупинення дії трудового договору, а доводи про неналежність повідомлення ґрунтуються на формальному тлумаченні вимог закону та не спростовують установлених судами фактичних обставин.

Касаційну скаргу залишено без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій — без змін.

Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.