Майно комунального підприємства, визнаного банкрутом, не може бути витребувано на користь міської ради — Верховний Суд
З дня ухвалення судом постанови про визнання комунального підприємства банкрутом припиняються повноваження органів управління Боржника та власника його майна - територіальної громади в особі міської ради (далі - Рада), щодо розпорядження майном Боржника; спірне майно, закріплене за Боржником на праві господарського відання, підлягає включенню до ліквідаційної маси Боржника та реалізації в межах справи про банкрутство з метою задоволення вимог кредиторів.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.10.2025 у справі № 917/1597/19 (917/682/22) резолютивну частину рішення Господарського суду Полтавської області від 23.10.2024 про відмову в задоволенні позовних вимог прокурора про зобов`язання ТОВ_1 і ТОВ_2 повернути Раді майно залишено без змін, викладено мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.
Постанову мотивовано тим, що позовні вимоги прокурора про повернення майна Раді не можуть бути задоволені, оскільки вона не є стороною спірних договорів оренди, визнаних недійсними, та у зв`язку з дією положень частини 1 статті 59 КУзПБ, необхідністю реалізації такого майна в межах справи про банкрутство Боржника з метою задоволення вимог кредиторів, а не через обрання прокурором неефективного способу захисту.
Позиція ВС
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 22.01.2026 підтримав висновок суду апеляційної інстанції, зазначивши, що саме по собі віднесення Радою певного майна до комунальної інфраструктури шляхом прийняття рішення після визнання банкрутом комунального підприємства, за яким таке майно було закріплено на праві господарського відання, без фактичної відповідності його ознакам інфраструктурних об`єктів, використання саме з метою забезпечення життєдіяльності територіальної громади тощо, може свідчити про створення штучних підстав для уникнення виконання вимог частини 1 статті 62 КУзПБ та виведення майна з ліквідаційної маси з метою ухилення від виконання зобов`язань перед кредиторами банкрута за рахунок його реалізації.
«Звертаючись з касаційними скаргами, скаржники не довели неправильного застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права до встановлених під час розгляду справи обставин як необхідної передумови для скасування оскаржуваної постанови.
Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційних скарг, а також залишення без змін в оскаржуваній частині постанови апеляційного господарського суду, якою змінено мотивувальну частину рішення місцевого господарського суду», - йдеться у рішенні.
ВС постановив:
- Касаційні скарги Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради та заступника керівника Полтавської окружної прокуратури залишити без задоволення.
- Постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.10.2025 у справі №917/1597/19(917/682/22) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
З повним текстом постанови Верховного Суду від 22 січня 2026 року у справі № 917/1597/19 (917/682/22) можна ознайомитися за посиланням.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
