Мати купила дитині ноутбук, оплатила лікування і навчання — апеляція зобов’язала батька компенсувати половину витрат

Чернівецький апеляційний суд розглянув спір між батьками щодо витрат на утримання дитини і став на бік матері. Йдеться не про аліменти, а про додаткові витрати — зокрема на лікування, навчання та розвиток дитини. Суд підтвердив: якщо такі витрати є необхідними та підтверджені документами, обидва батьки повинні брати в них участь.

У цій справі мати самостійно оплачувала лікування дитини, заняття в музичній школі та з англійської мови, а також придбала ноутбук для навчання. Вона звернулася до суду з вимогою компенсувати половину цих витрат. Суд першої інстанції погодився з цим, а апеляційний суд залишив це рішення без змін, відхиливши заперечення батька.

Обставини справи №720/1654/25

Позивачка — мати дитини — звернулася до суду з вимогою переглянути розмір утримання дитини та компенсувати частину витрат, які вона понесла самостійно. Йшлося як про щомісячні витрати, так і про вже здійснені платежі.

Суд встановив, що сторони є батьками неповнолітньої дитини, яка проживає з матір’ю. Раніше рішенням суду з батька вже було стягнуто аліменти у фіксованому розмірі 1800 грн щомісяця. Водночас, за твердженням позивачки, цих коштів недостатньо для належного забезпечення потреб дитини.

У матеріалах справи підтверджено значний обсяг витрат, пов’язаних як із лікуванням, так і з розвитком дитини. Зокрема, дитина перенесла низку захворювань і потребувала медичного обстеження та лікування, включаючи стоматологічну допомогу. Крім цього, мати забезпечувала навчання дитини — заняття англійською мовою, відвідування музичної школи, а також придбала музичний інструмент і ноутбук для навчання в умовах дистанційного освітнього процесу.

Загальна сума підтверджених витрат становила 64 930,95 грн.

Рішення суду першої інстанції

Новоселицький районний суд Чернівецької області частково задовольнив позов. Суд визнав доведеними та обґрунтованими витрати матері і постановив стягнути з батька половину цієї суми — 32 465,48 грн. В іншій частині вимог, зокрема щодо збільшення аліментів і встановлення щомісячних додаткових витрат, було відмовлено.

Доводи апеляційної скарги

Відповідач оскаржив рішення в частині стягнення коштів. Він наполягав, що частина витрат не може вважатися додатковими, оскільки:

• заняття музикою та англійською — це звичайні витрати, а не «особливі обставини»;
• придбання ноутбука — базова потреба, яка покривається аліментами;
• частина витрат не була з ним погоджена;
• відсутні докази «виняткових здібностей» дитини.

Водночас він не заперечував можливість компенсації витрат у разі необхідного медичного лікування, але вважав, що й у цій частині не всі витрати були обґрунтовані.

Оцінка апеляційного суду

Апеляційний суд розглянув справу в порядку письмового провадження та дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення.

Суд наголосив, що відповідно до статті 185 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, якщо такі витрати зумовлені особливими обставинами. При цьому закон не обмежує ці обставини виключно випадками тяжкої хвороби, а прямо передбачає також витрати, пов’язані з розвитком здібностей дитини.

Колегія суддів погодилася з висновками суду першої інстанції, що витрати у цій справі мають саме такий характер. Вони підтверджені належними доказами — банківськими виписками, квитанціями та іншими документами — і є необхідними для забезпечення належного рівня життя та розвитку дитини.

Окремо суд звернув увагу, що:

• медичні витрати безпосередньо пов’язані зі станом здоров’я дитини і підпадають під поняття додаткових;
• витрати на навчання та розвиток (музична школа, іноземна мова, музичний інструмент) відповідають позитивним «особливим обставинам», передбаченим законом;
• придбання ноутбука є обґрунтованим з огляду на потреби дистанційного навчання в умовах карантинних обмежень та воєнного стану.

Доводи про відсутність погодження витрат із батьком суд визнав такими, що не мають вирішального значення, оскільки ключовими є необхідність витрат і їх відповідність інтересам дитини.

Висновки та рішення

Апеляційний суд підтвердив, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, належним чином оцінив докази та застосував норми матеріального і процесуального права.

Суд дійшов висновку, що:

• витрати матері є реальними, документально підтвердженими та обґрунтованими;
• вони зумовлені як станом здоров’я дитини, так і необхідністю її розвитку;
• їх розмір є співмірним і не створює надмірного тягаря для відповідача.

У результаті апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення районного суду — без змін.

Постанова набрала законної сили з дня її ухвалення. Касаційне оскарження можливе протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.