Відсутність деталей у постанові про проведення НСРД не робить докази недійсними – ККС ВС
Чотирьох осіб засудили за організацію та проведенням нелегального грального бізнесу (без ліцензії).
У касаційній скарзі захисники заявляли, що постанова винесена із істотним порушенням вимог КПК, і, як наслідок, протоколи про результати проведення НС(Р)Д є недопустимими доказами.
Адвокати заявили, що у постанові прокурора:
- не зазначено конкретних осіб, щодо яких проводиться негласна слідча дія
- не вказано особу, яка буде залучена до конфіденційного співробітництва,
- не прописано, за які кошти проводилась операція
Однак Верховний Суд відхилив ці аргументи.
Деталі справи
Суди попередніх інстанцій визнали винуватими і засудили 4 осіб за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2 КК. Судами встановлено, що обвинувачений як організатор, інший обвинувачений – як виконавець та пособник, та ще двоє – як виконавці, діючи в складі організованої групи, займалися забороненою господарською діяльністю – організацією та проведенням азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності.
У касаційних скаргах захисники стверджували про те, що постанова прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину винесена із істотним порушенням вимог КПК, оскільки у ній не заначено осіб, щодо яких проводиться негласна слідча дія, та не зазначено особу, яка буде залучена до конфіденційного співробітництва, не зазначено грошові кошти, за рахунок яких було проведено відповідну НСРД.
Верховний Суд відхилив вказані доводи касаційних скарг.
Верховний Суд погодився з тим, що спірна постанова про контроль за вчиненням злочину містить необхідну інформацію, визначену КПК.
У ч. 1 ст. 251 КПК законодавець передбачив, що постанова про проведення НСРД повинна містити відомості про особу (осіб), яка буде проводити негласну слідчу (розшукову) дію.
У цьому положенні йдеться про працівників правоохоронних органів, тобто слідчого, який буде безпосередньо проводити НСРД або у разі проведення НСРД за дорученням слідчого – уповноважені оперативні підрозділи Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, органів Державного бюро розслідувань, органів Бюро економічної безпеки України, органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів Державної прикордонної служби України. Такий висновок слідує з положень ч. 6 ст. 246 КПК та ч. 1 ст. 251 КПК.
У постанові про проведення НСРД слідчим може бути зазначена додаткова інформація, яка стосується цієї слідчої дії. Наприклад, йдеться про інформацію для залучення особи до конфіденційного співробітництва. Однак її відсутність не може тлумачитись як порушення вимог КПК, оскільки Кодекс передбачає вказівку саме на відомості про тих осіб, які реалізовують проведення НСРД зі сторони обвинувачення.
Постанова колегії суддів Першої судової палати ККС ВС у справі № 459/176/23 (провадження № 51-1313км25).
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
