Батькові трьох дітей відмовили у відстрочці — ключовим доказом стала довідка про відсутність боргу по аліментах

15:24, 2 травня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
ТЦК відмовив у відстрочці через «не той документ», але суд скасував рішення, бо комісія не оцінила належний доказ і зобов’язав розглянути заяву повторно.
Батькові трьох дітей відмовили у відстрочці — ключовим доказом стала довідка про відсутність боргу по аліментах
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Чернігівський окружний адміністративний суд розглянув показову справу про відстрочку від мобілізації для батька трьох дітей, у якій ключовим стало не стільки право на саму відстрочку, скільки підхід до оцінки підтвердних документів. Позивач надав передбачену законодавством інформацію про відсутність заборгованості зі сплати аліментів, однак комісія при ТЦК фактично проігнорувала цей доказ, вимагаючи інші документи, які не є обов’язковими у кожному випадку.

Суд звернув увагу на принципову деталь: перелік документів для підтвердження підстав відстрочки є альтернативним, а отже, комісія має оцінювати кожен поданий доказ, а не відмовляти через відсутність конкретного виду документа. Саме неврахування цього підходу та відсутність належної оцінки поданих матеріалів стали підставою для визнання рішення про відмову протиправним і його скасування.

Обставини справи №620/1548/26

Позивач звернувся до комісії із заявою про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» — як особа, на утриманні якої перебувають троє дітей віком до 18 років.

На підтвердження підстав для відстрочки заявник подав свідоцтва про народження дітей, документи щодо сімейного стану, а також інформацію з Єдиного реєстру боржників про відсутність заборгованості зі сплати аліментів.

За результатами розгляду заяви комісія відмовила у наданні відстрочки, пославшись на відсутність одного з документів, передбачених додатком 5 до Порядку проведення призову під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560.

Не погодившись із таким рішенням, позивач звернувся до суду.

Позиція сторін

Відповідач наполягав, що для отримання відстрочки заявник мав надати один із документів, прямо визначених у Порядку, зокрема рішення суду про визначення місця проживання дітей або інший аналогічний документ, який підтверджує фактичне утримання.

Позивач, своєю чергою, зазначав, що перелік документів є альтернативним, а інформація з Єдиного реєстру боржників про відсутність заборгованості зі сплати аліментів є належним документом, який підтверджує виконання обов’язку з утримання дітей.

Оцінка суду

Суд проаналізував норми законодавства та звернув увагу на формулювання додатка 5 до Порядку №560, згідно з яким до заяви подаються підтвердні документи та «один з таких документів».

Таке формулювання, за висновком суду, свідчить про альтернативний характер переліку документів, що підтверджують відповідні обставини, а не про обов’язок подання конкретного виду документа.

Суд встановив, що позивач подав інформацію з Єдиного реєстру боржників, сформовану у встановлений строк, яка передбачена зазначеним переліком. Водночас комісія не надала належної правової оцінки цьому документу як одному з можливих підтверджень підстав для відстрочки.

Крім того, суд зазначив, що у разі необхідності уточнення обставин комісія наділена повноваженнями звертатися із запитами до державних органів для отримання додаткової інформації. Проте таких дій вчинено не було.

З огляду на це суд дійшов висновку, що рішення про відмову у наданні відстрочки є передчасним та таким, що не відповідає вимогам обґрунтованості й вмотивованості актів індивідуальної дії.

Рішення суду

Суд частково задовольнив позов.

Рішення комісії про відмову у наданні відстрочки, оформлене протоколом від 04.02.2026, визнано протиправним і скасовано в оскарженій частині.

Комісію зобов’язано повторно розглянути заяву позивача та ухвалити рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

У задоволенні вимоги про зобов’язання безпосередньо надати відстрочку суд відмовив, виходячи з того, що це питання належить до повноважень комісії та має вирішуватися за результатами належного адміністративного розгляду.

Суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість витрат на правничу допомогу. Із заявлених 20 000 грн до відшкодування визначено 5 000 грн як співмірні зі складністю справи та обсягом виконаних робіт.

Також на користь позивача стягнуто судовий збір у розмірі 709,97 грн. Загальна сума відшкодування становить 5709,97 грн.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший