ТЦК вирішив, що за матір’ю може доглядати брат, і мобілізував чоловіка з відстрочкою: втрутився суд
Хмельницький окружний адміністративний суд скасував наказ про мобілізацію чоловіка, якому територіальний центр комплектування анулював раніше надану відстрочку через догляд за матір’ю. Суд дійшов висновку, що ТЦК не лише не підтвердив втрату права на відстрочку належними доказами, а й порушив саму процедуру її скасування.
У центрі спору опинилося питання, чи може ТЦК скасувати вже оформлену відстрочку лише на підставі припущення про існування іншого родича, який теоретично здатен здійснювати догляд. Суд фактично відповів негативно: для цього необхідні належно встановлені обставини, рішення комісії та дотримання процедури, передбаченої урядовим Порядком №560. Водночас суд окремо наголосив, що навіть визнання призову протиправним не означає автоматичного звільнення зі служби після зарахування особи до військової частини.
Обставини справи №560/18083/25
Позивач отримав відстрочку від призову до 4 листопада 2025 року на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» — як особа, яка здійснює постійний догляд за матір’ю, що потребує такого догляду за висновком ЛКК.
Однак уже 8 жовтня 2025 року, після прибуття до ТЦК для уточнення облікових даних, йому повідомили про скасування відстрочки. Підставами назвали нібито неналежно оформлений медичний висновок, подання недостовірних даних, а також наявність брата, який, на думку ТЦК, міг здійснювати догляд за матір’ю.
Того ж дня чоловік пройшов військово-лікарську комісію, яка визнала його придатним до служби, а вже наступного дня наказом ТЦК його мобілізували та направили до військової частини.
Позивач стверджував, що відстрочку скасували незаконно й достроково, а мобілізацію провели всупереч вимогам закону.
Що встановив суд
Суд проаналізував процедуру скасування відстрочки, передбачену постановою Кабінету Міністрів №560, та дійшов висновку, що ТЦК порушив її в кількох аспектах.
Зокрема, повідомлення про скасування відстрочки було оформлене не за тією формою, яку прямо передбачає Порядок №560. Фактично ТЦК використав форму повідомлення про відмову в наданні відстрочки, хоча законодавство містить окрему форму саме для скасування вже наданої відстрочки.
Крім того, суд встановив, що рішення про скасування відстрочки ухвалили не на підставі протоколу комісії при ТЦК, як того вимагає Порядок №560, а фактично одноосібно головою комісії. Протокол комісії у матеріалах справи відсутній.
Суд також дійшов висновку, що відповідачі не надали належних і допустимих доказів втрати позивачем права на відстрочку.
Єдиним аргументом ТЦК щодо наявності брата був витяг із Державного реєстру актів цивільного стану, де зазначалося, що позивач є другою народженою дитиною у матері. Суд наголосив: такий документ не підтверджує ані існування брата, ані його працездатності, ані можливості здійснювати постійний догляд. Так само документ не містить відомостей про стан здоров’я, місце перебування чи інші обставини, які мали б значення для оцінки права на відстрочку.
На переконання суду, сам по собі факт того, що позивач є другою народженою дитиною, не підтверджує втрати права на відстрочку і не може бути самостійною підставою для її скасування.
Окремо суд звернув увагу, що у справі відсутні докази належного повідомлення позивача про скасування відстрочки. Відповідачі не надали підтвердження поштового відправлення, електронного повідомлення чи особистого вручення документа. Суд зазначив, що це фактично унеможливило своєчасне оскарження рішення про скасування відстрочки.
Крім того, зміст повідомлення про скасування відстрочки не містив посилань на офіційні джерела інформації або належно встановлені факти, які б підтверджували втрату позивачем права на відстрочку.
Висновки суду
Суд визнав протиправним і скасував повідомлення про скасування відстрочки, а також наказ про призов позивача на військову службу та направлення до військової частини.
Водночас у задоволенні вимоги про звільнення з військової служби суд відмовив.
Суд послався на правову позицію Верховного Суду у справі №160/2592/23, відповідно до якої після призову та зарахування особи до списків військової частини виникають правовідносини проходження військової служби, що регулюються спеціальним законодавством.
Суд фактично підтвердив, що скасування вже наданої відстрочки потребує окремої процедури, належного рішення комісії та доказів втрати права на відстрочку. Формальні припущення або непідтверджені дані не можуть бути достатньою підставою для мобілізації особи, яка вже отримала відстрочку у встановленому законом порядку.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

















