Верховний Суд роз’яснив, як правильно доводити збитки за договором суборенди
Верховний Суд залишив у силі рішення апеляційного господарського суду, який відмовив ФОП у стягненні понад 1,6 млн грн збитків із суборендаря через забруднення асфальтованої території паливно-мастильними матеріалами. Суд дійшов висновку, що позивачка не довела належними та допустимими доказами наявність і розмір заявлених збитків, а також не дотрималася передбаченої договором процедури фіксації пошкоджень та визначення шкоди.
Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наголосила, що сам по собі кошторис відновлювальних робіт і висновок експертизи про його відповідність будівельним нормам не є достатнім підтвердженням розміру збитків. Позивач має довести всі елементи цивільного правопорушення — факт порушення, наявність збитків, їх розмір, причинний зв’язок між діями відповідача та шкодою, а також вину боржника.
Обставини справи №903/870/25
ФОП та ТОВ у вересні 2024 року уклали договір суборенди частини території з асфальтованим покриттям у Волинській області для стоянки 59 автомобілів. Договором передбачалося, що транспортні засоби мають бути технічно справними та без витоків паливно-мастильних матеріалів. У разі погіршення стану покриття суборендар зобов’язувався власним коштом провести ремонт і повернути територію в належному стані.
Після завершення користування сторони підписали акт повернення території, у якому зафіксували локальні забруднення у вигляді слідів мастильних матеріалів. Позивачка замовила розрахунок вартості відновлення покриття. Підрядник визначив площу забруднення у 1950 кв. м, а вартість робіт — у 1,668 млн грн. Після цього була проведена будівельно-технічна експертиза, яка підтвердила відповідність кошторисної документації будівельним нормам.
На підставі цих документів ФОП звернулася до господарського суду з позовом про стягнення збитків.
Що вирішили суди
Господарський суд Волинської області частково задовольнив позов і стягнув із ТОВ понад 1,66 млн грн збитків. Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач неналежно експлуатував територію та завдав позивачці збитків, пов’язаних із необхідністю відновлення асфальтного покриття.
Однак апеляційний господарський суд це рішення скасував і повністю відмовив у позові. Апеляція звернула увагу, що в договорі та актах приймання-передачі сторони не визначили площу території, переданої в суборенду, а план-схема також не містила таких даних. Крім того, позивачка не виконала погоджену сторонами процедуру визначення збитків: не створила комісію для фіксації пошкоджень та не оформила відповідний акт, як це було передбачено договором.
Суд також зазначив, що експертиза підтвердила лише відповідність кошторисної документації будівельним нормам, але не встановлювала фактичний розмір збитків, площу пошкодження чи причинний зв’язок між діями відповідача та заявленою шкодою.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд погодився з висновками апеляції та залишив її постанову без змін. Суд підкреслив, що визначення площі пошкодженої території мало ключове значення для розрахунку суми збитків, однак ця площа не була належним чином зафіксована ані в договорі, ані в актах, ані в інших належних доказах.
Касаційний господарський суд також звернув увагу, що договір суборенди містив погоджений сторонами порядок фіксації пошкоджень та визначення збитків, однак позивачка цього механізму не дотрималася.
Окремо Верховний Суд зазначив, що доводи касаційної скарги фактично зводилися до незгоди з оцінкою доказів, наданою апеляційним судом, тоді як переоцінка доказів не належить до повноважень касаційної інстанції.
У підсумку касаційну скаргу ФОП залишили без задоволення, а постанову апеляційного суду — без змін.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
