Звільнення з ініціативи роботодавця за прогул: як ВС оцінює відсутність працівника на роботі, огляд
Верховний Суд опублікував систематизований огляд правових висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця на підставі пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП України (звільнення за прогул).
У центрі уваги — критерії встановлення факту прогулу, визначення поняття «робоче місце» та розмежування поважних і неповажних причин відсутності працівника.
В огляді проаналізовано підходи Верховного Суду до вирішення спорів, пов'язаних із самовільним переходом на дистанційну роботу, використанням відпусток за усною домовленістю чи з помилками в заявах, а також правові наслідки необізнаності працівника про наказ щодо поновлення на роботі.
Окремий розділ видання присвячено особливостям звільнення за прогул в умовах воєнного стану, зокрема кваліфікації відсутності працівників через перебування в зоні активних бойових дій, в укриттях під час повітряних тривог або за кордоном задля збереження життя та здоров’я. Висвітлено правові позиції щодо специфіки праці окремих категорій працівників – педагогів, керівників підприємств і працівників об'єктів критичної інфраструктури, для яких діють особливі правила щодо дисципліни та надання відпусток у цей період.
Значну увагу приділено процесуальним аспектам та доказуванню, зокрема розподілу тягаря доказування між сторонами, ролі актів про відсутність працівників на роботі порівняно з табелями обліку робочого часу, а також визначенню належних способів захисту в разі невідповідності запису у трудовій книжці фактичним обставинам звільнення.
Огляд формує цілісне уявлення про сучасну судову практику у справах про звільнення за прогул і слугує орієнтиром для забезпечення однакового, послідовного й передбачуваного правозастосування у трудових спорах.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
