Верховний Суд підтримав звільнення працівника банку, який поїхав «працювати з боржниками», а опинився у кафе

Верховний Суд зазначив, що встановлення факту відсутності працівника на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин та недоведеність виконання ним у цей час трудових функцій поза межами робочого місця є підставою для звільнення за прогул відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

ВС у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу за позовом колишнього працівника АТ КБ «ПриватБанк» щодо його поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Деталі справи

Позивач працював у ПриватБанку на посаді заступника керівника напрямку Hard Collection. 4 квітні 2020 року його звільнили за прогул (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України) через відсутність на роботі понад три години 3 березня (з 12:00 до 18:00).

За словами позивача, після 12:00 він виїхав для роботи з боржниками поза офісом, закінчив її о 16:30, після чого зустрівся зі знайомим у кафе, де виник конфлікт, що змусило його звернутися до поліції. Він вважав звільнення безпідставним, оскільки фактично виконував роботу поза межами приміщення банку.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково, поновив позивача на роботі, мотивуючи своє рішення тим, що роботодавець не довів фактe ознайомлення працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та графіком роботи, що, на думку суду, свідчило про відсутність вини працівника.

Апеляційний суд не погодився з висновками місцевого суду, рішення скасував, ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

Суд зазначив, що працівник пропрацював у банку понад 15 років, а тому не міг не знати режиму роботи.

Також апеляційний суд вказав, що позивач не надав доказів виконання службових обов’язків після 12:00, натомість його перебування у кафе з 14:00 підтверджувалося матеріалами перевірки поліції та власними поясненнями.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України прогулом визнається відсутність працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин. Визначальним є не лише факт відсутності, а й відсутність поважних причин для цього.

Трудова діяльність може здійснюватися як на фіксованому робочому місці, так і в іншому просторі для виконання обов'язків. Однак для кваліфікації відсутності як прогулу необхідно встановити, чи виконував працівник у цей час свої трудові функції.

Суди встановили, що факт відсутності позивача на роботі понад три години підтверджений матеріалами службової перевірки та поліції. Позивач не надав доказів того, що він дійсно працював із боржниками у спірний час; натомість було підтверджено його перебування в кафе з 14:00.

Доводи про необізнаність із правилами розпорядку є безпідставними, оскільки посадова інструкція позивача передбачала обов’язок їх виконання, а тривалий стаж роботи в установі підтверджує знання режиму роботи.

Постанова Верховного Суду від 8 грудня 2022 року у справі № 686/14032/20 (провадження № 61-7414св22).

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.