Верховний Суд пояснив, коли можна стягнути упущену вигоду через загибель бджіл від пестицидів
Для стягнення упущеної вигоди позивач повинен довести конкретними розрахунками і доказами про реальну можливість отримання відповідних доходів за звичайних обставин, якби право не було порушене протиправними діями відповідача. Втрата частини бджолосімей через порушення правил застосування пестицидів не є автоматичною підставою для стягнення вартості всієї потенційно недоотриманої продукції, якщо позивач не довів показники середнього збору меду та не надав несуперечливих розрахунків
8 квітня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу особи у справі за позовом особи до ПСП «Дружба» про відшкодування майнової, моральної шкоди та упущеної вигоди, завданої загибеллю бджіл.
На обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що він є власником стаціонарної пасіки. У червні 2022 року було складено акт спеціально створеною комісією про встановлення факту отруєння бджіл, згідно з яким виявлено масову загибель бджіл з характерними ознаками отруєння пестицидами. Також встановлено, що в радіусі 10 км від пасіки позивача (2,5 км) знаходяться поля з масово квітучою культурою гороху, посіви якого обробляло ПСП «Дружба» пестицидами з порушенням законодавства у сфері охорони бджіл, зокрема щодо неповідомлення про здійснювані заходи. В зв’язку з цим, він вважав, що протиправними діями відповідача йому спричинено майнову шкоду, моральну шкоду, а також внаслідок втрати на початку медозбору 50 % робочих бджіл ним недоотримано бджолопродукцію, яку б він міг реально отримати, якби бджоли не загинули.
Справу суди розглядали неодноразово.
Районний суд відмовив у задоволенні позову, тому що позивач не довів наявність причинно-наслідкового зв’язку між протиправними діями ПСП «Дружба» та спричиненою шкодою.
Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та частково задовольнив позов. Рішення мотивовано доведенням спричинення позивачу матеріальної шкоди внаслідок застосування підприємством токсичних для бджіл засобів захисту рослин без виконання передбаченого законом обов’язку повідомлення про майбутнє застосування засобів захисту рослин, що призвело до отруєння бджіл та їх загибелі та, відповідно, спричинення шкоди позивачеві. При цьому відмовив у задоволенні позовних вимог в частині відшкодування упущеної вигоди у зв’язку із тим, що такі не підтверджені конкретними підрахунками і доказами реальної можливості отримання відповідних доходів.
Залишаючи без змін постанову апеляційного суду в оскаржуваній частині, а саме в частині позовних вимог щодо відшкодування упущеної вигоди, ВС зазначив, що збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду, яка відрізняється від реальних збитків тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення.
Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.
Протиправною вважається поведінка, що порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці – діях або бездіяльності).
Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв’язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб’єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння та проявляється у вигляді умислу або необережності.
Відповідно до ст. 22 ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов’язання.
ВС підкреслив, що звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов’язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.
ВС визнав обґрунтованим висновок апеляційного суду щодо відмови в задоволенні вимог про відшкодування упущеної вигоди, оскільки таку не підтверджено конкретними підрахунками і доказами реальної можливості отримання відповідних доходів.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 8 квітня 2026 року у справі № 550/653/23 (провадження № 61-12262св25) можна ознайомитися за посиланням.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
