Кадастр вирішує все: як відсутність встановлених меж земельної ділянки «закрила» справу в ЄСПЛ
Європейський суд з прав людини нагадав про межі своєї юрисдикції у справах щодо земельних спорів, де ключове значення має належне використання національних процедур захисту права власності. Ухвала у справі VERLAN v. Republic of Moldova демонструє, що саме на заявникові лежить обов’язок забезпечити належну фіксацію та підтвердження параметрів свого майна у державних кадастрових реєстрах перед зверненням до міжнародної інстанції.
Звернення до ЄСПЛ не може підміняти собою первинне з’ясування фактичних обставин спору на національному рівні, зокрема коли йдеться про технічні аспекти встановлення меж земельної ділянки. Невикористання доступних процедур кадастрового визначення меж стало вирішальним фактором у визнанні заяви неприйнятною.
Обставини справи № 45396/13
Справа стосувалася скарг заявника на відмову національних судів захистити його право власності на земельну ділянку, яка, за його твердженням, помилково була включена до земельної ділянки, зареєстрованої за іншою особою.
Заявник, громадянин Республіки Молдова 1978 року народження, проживає у селі Пириця. У 2003 році він набув у власність житловий будинок із прилеглою земельною ділянкою та зареєстрував право власності в територіальному кадастровому офісі.
У 2005 році іншій особі було видано правовстановлюючі документи на земельну ділянку, яка, за твердженням заявника, охоплювала і його землю. Під час масштабної реєстрації земель у 2006–2007 роках ця ділянка була внесена до географічної бази кадастру та отримала остаточний кадастровий номер, тоді як земельна ділянка заявника до цієї бази внесена не була.
У 2010 році заявник звернувся до національних судів із позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов’язання кадастрового органу зареєструвати його право власності. Під час розгляду справи встановлено, що межі земельної ділянки заявника не були визначені у географічній базі кадастру, що унеможливлювало встановлення факту перекриття ділянок.
Рішенням районного суду від 6 березня 2012 року, залишеним без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, у задоволенні позову було відмовлено. Суди зазначили, що право власності заявника формально не заперечується, однак відсутність встановлених меж земельної ділянки унеможливлює судове вирішення спору про її перекриття іншою ділянкою.
У зв’язку з відмовою національних судів задовольнити його вимоги та неможливістю, на його думку, ефективно захистити своє право власності на національному рівні заявник звернувся до ЄСПЛ скаржачись на порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
Оцінка ЄСПЛ
ЄСПЛ зазначив, що заявник скаржився на помилкову реєстрацію прав власності на дві земельні ділянки та на відмову національних судів забезпечити захист його майнових прав. Суд підкреслив, що відповідно до статті 35 пункту 1 Конвенції він може розглядати заяву лише після того, як заявник використав доступні та ефективні національні засоби юридичного захисту.
Суд звернув увагу, що національні суди та Уряд не заперечували самого факту наявності у заявника права власності на земельну ділянку. Водночас заявник не довів, що його земельна ділянка фактично перекривалася тією, яка була зареєстрована в географічній базі кадастру за іншою особою, оскільки його земля не мала визначених меж і не була включена до цієї бази.
ЄСПЛ погодився з висновками національних судів про те, що для встановлення можливого перекриття земельних ділянок необхідним було проведення кадастрових робіт із визначення меж земельної ділянки заявника. Такі дії, відповідно до національного законодавства, покладалися на заявника. Проте він не скористався цією можливістю та не ініціював відповідну процедуру.
За таких обставин Суд дійшов висновку, що заявник не використав усі наявні національні засоби юридичного захисту, які могли усунути порушення, на які він скаржився, і що національні суди не втручалися у його право власності у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
Висновок
Заява визнана неприйнятною та відхилена. Ухвала в цій справі ухвалене Палатою 4 грудня 2025 року, оприлюднена 15 січня 2026 року та є остаточною.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
