Чи можна поділити будинок в іпотеці при розлученні: висновок Верховного Суду
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу щодо поділу спільного майна подружжя та оцінив, чи може перебування житлового будинку в іпотеці бути підставою для відмови у визнанні за одним із подружжя права власності на частку такого майна. Також Cуд перевірив доводи кредитора про те, що поділ майна був спрямований на уникнення виконання боргових зобов’язань.
Фабула справи
Позивачка звернулася до суду з вимогою про поділ спільного майна подружжя. Вона зазначала, що перебуває у зареєстрованому шлюбі з 1989 року, а у 2008 році подружжя за спільні кошти придбало житловий будинок, право власності на який було оформлено на чоловіка.
За словами позивачки, згодом чоловік почав наполягати, що будинок є його особистою власністю, та вимагав, щоб вона залишила житло. У зв’язку з цим вона просила визнати за нею право власності на одну другу частину будинку як майна, набутого під час шлюбу.
Під час розгляду справи з’ясувалося, що придбання будинку фінансувалося за рахунок кредиту, отриманого чоловіком у банку. Для забезпечення виконання кредитних зобов’язань будинок був переданий в іпотеку. Надалі право вимоги за кредитом перейшло до нового кредитора, який у 2018 році звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.
Після подання позову про стягнення боргу дружина подала позов про поділ майна подружжя. У подальшому кредитор стверджував, що такий поділ був спрямований на недопущення звернення стягнення на предмет іпотеки та ускладнення виконання майбутнього судового рішення про стягнення заборгованості.
Рішення судів попередніх інстанцій
Кам’янка-Бузький районний суд Львівської області задовольнив позов та визнав за позивачкою право власності на одну другу частину житлового будинку. Суд виходив із того, що спірне нерухоме майно було придбане під час шлюбу, а тому є об’єктом спільної сумісної власності подружжя.
Після цього особа, яка стала кредитором за кредитним договором та іпотекодержателем спірного майна, подала апеляційну скаргу, посилаючись на те, що рішення суду вплинуло на її права та інтереси, хоча вона не була залучена до участі у справі.
Львівський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу, скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову. Апеляційний суд дійшов висновку, що сторони використали механізм поділу майна подружжя для ухилення від виконання зобов’язань перед кредитором. Суд зазначив, що позивачці було відомо про існування кредитного договору, іпотеки та боргу, а тому її дії разом із діями чоловіка були спрямовані на порушення прав кредитора та уникнення повернення заборгованості.
Правові висновки Верховного Суду
Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, скасував постанову апеляційного суду та залишив у силі рішення суду першої інстанції.
Суд наголосив, що стаття 60 Сімейного кодексу України встановлює презумпцію спільності права власності подружжя на майно, набуте під час шлюбу. Така презумпція може бути спростована лише в судовому порядку, а обов’язок доказування покладається на того з подружжя, хто її заперечує.
Верховний Суд зазначив, що спірний житловий будинок був придбаний під час шлюбу, тому є спільною сумісною власністю подружжя. За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано здійснив поділ майна та визнав за позивачкою право власності на одну другу частину будинку.
Суд окремо звернув увагу на правову природу іпотеки. Відповідно до Закону України «Про іпотеку», перехід права власності на предмет іпотеки до іншої особи не припиняє іпотеки. Особа, яка набуває право власності на таке майно, автоматично набуває статусу іпотекодавця та несе всі обов’язки за іпотечним договором у тому самому обсязі, що існував до переходу права власності.
Верховний Суд підкреслив, що законодавство не забороняє володіти та користуватися майном, переданим в іпотеку. Поділ спільного майна подружжя, у тому числі майна, яке є предметом іпотеки, не вважається розпорядженням таким майном. На момент передачі будинку в іпотеку він уже належав подружжю на праві спільної сумісної власності в силу закону.
Посилаючись на правовий висновок Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду від 3 липня 2023 року у справі № 523/8641/15, Верховний Суд зазначив, що у разі визнання за одним із подружжя права на частку в майні, яке перебуває в іпотеці, такий співвласник набуває статусу співіпотекодавця.
Суд дійшов висновку у справі № 446/1842/18, що твердження кредитора про порушення його прав унаслідок поділу майна є необґрунтованими. Перебування майна в іпотеці не перешкоджає його поділу між подружжям, оскільки дія іпотеки після такого поділу не припиняється, а права іпотекодержателя залишаються захищеними законом.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що апеляційний суд належним чином не встановив і не перевірив обставин, які б підтверджували подання позову про поділ майна за попередньою домовленістю сторін з метою уникнення відповідальності за кредитним договором. Висновок апеляційного суду про недобросовісність поведінки сторін не був підтверджений належними доказами.
Також Верховний Суд нагадав, що особа, яка не брала участі у справі, має право спростовувати встановлені судом обставини у загальному порядку. Сам по собі факт ухвалення рішення без її участі не означає автоматичного порушення її прав та не свідчить про наявність підстав для скасування законного рішення суду.
У результаті Верховний Суд визнав правильним висновок суду першої інстанції про поділ житлового будинку як спільного майна подружжя та залишив у силі рішення про визнання за позивачкою права власності на одну другу частину спірного будинку.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
