Батько трьох дітей отримав 3 роки позбавлення волі за неявку за бойовою повісткою: Верховний Суд відхилив касацію захисту

17:10, 24 червня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Попри наявність трьох дітей, позитивні характеристики та відсутність судимостей, Верховний Суд не знайшов підстав для пом’якшення покарання за неявку за бойовою повісткою.
Батько трьох дітей отримав 3 роки позбавлення волі за неявку за бойовою повісткою: Верховний Суд відхилив касацію захисту
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду розглянув касаційну скаргу сторони захисту на вирок за статтею 336 КК України щодо ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. Суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, а також для звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, і залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Фабула справи

Військовозобов’язаний пройшов військово-лікарську комісію, яка визнала його придатним до військової служби. Підстав для відстрочки від призову під час мобілізації він не мав.

Чоловік отримав бойову повістку про явку до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подальшого направлення до Національної академії сухопутних військ у Львові на курси перепідготовки та підвищення кваліфікації.

У визначений час до територіального центру комплектування він не прибув та без поважних причин проігнорував вимоги повістки. Суди дійшли висновку, що такими діями він умисно ухилився від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене статтею 336 Кримінального кодексу України.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій

Обухівський районний суд Київської області визнав чоловіка винним в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації та призначив йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

Призначаючи покарання, суд врахував, що обвинувачений раніше не судимий, офіційно працевлаштований, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та позитивно характеризується. Пом’якшуючою обставиною суд визнав активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання, встановлено не було.

Водночас суд наголосив, що злочин вчинено в умовах воєнного стану та загальної мобілізації, а обвинувачений без законних підстав для відстрочки свідомо проігнорував свій конституційний обов’язок щодо захисту держави. З огляду на це суд призначив мінімальне покарання, передбачене санкцією статті 336 КК України.

Київський апеляційний суд погодився з такими висновками та залишив вирок без змін.

Позиція та висновки Верховного Суду

Верховний Суд у справі № 372/5738/24 не знайшов підстав для задоволення касаційної скарги сторони захисту та погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо призначеного покарання.

Суд зазначив, що покарання у виді трьох років позбавлення волі відповідає вимогам статей 50 та 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових кримінальних правопорушень. При цьому призначений строк є мінімальним, передбаченим санкцією статті 336 КК України.

Колегія суддів звернула увагу, що під час призначення покарання суди врахували дані про особу засудженого, зокрема те, що він раніше не судимий, офіційно працює, позитивно характеризується, має на утриманні двох малолітніх дітей, а також повнолітню дитину, яка продовжує навчання. Також було враховано активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення як обставину, що пом’якшує покарання. Водночас обставин, які обтяжують покарання, судами встановлено не було.

Щодо доводів захисту про наявність щирого каяття Верховний Суд погодився з висновками попередніх інстанцій про відсутність такої пом’якшуючої обставини. Суд нагадав правову позицію Великої Палати Верховного Суду, відповідно до якої щире каяття полягає не лише у визнанні вини, а й у справжньому осуді власної поведінки, прагненні усунути наслідки вчиненого та готовності нести відповідальність за свої дії. Сам факт визнання вини або згода на розгляд провадження у спрощеному порядку не свідчать автоматично про щире каяття. У матеріалах справи не встановлено обставин, які б підтверджували вжиття засудженим конкретних заходів для виправлення наслідків вчиненого кримінального правопорушення.

Також Верховний Суд відхилив доводи про можливість застосування статті 69 КК України щодо призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом. Колегія суддів наголосила, що застосування цієї норми можливе лише за наявності кількох пом’якшуючих обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості кримінального правопорушення. У цій справі судами встановлено лише одну таку обставину — активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, тому необхідні умови для застосування статті 69 КК України відсутні.

Щодо вимог про звільнення від відбування покарання з випробуванням Верховний Суд зазначив, що наведені захистом обставини, зокрема відсутність судимостей, наявність трьох дітей на утриманні, позитивна характеристика, працевлаштування та відсутність претензій щодо завданої шкоди, були враховані судами під час призначення мінімального покарання в межах санкції статті 336 КК України. Водночас ці обставини не свідчать про можливість виправлення особи без відбування покарання.

Колегія суддів погодилася з висновками попередніх інстанцій про те, що в умовах воєнного стану та загальної мобілізації ухилення від призову на військову службу становить підвищену суспільну небезпечність. Суд підкреслив, що засуджений, будучи придатним до військової служби та не маючи законних підстав для відстрочки, свідомо проігнорував свій конституційний обов’язок щодо захисту держави. За таких обставин застосування статті 75 КК України не відповідало б принципу законності та меті покарання.

У підсумку Верховний Суд дійшов висновку, що призначення реального покарання у виді трьох років позбавлення волі без застосування статей 69 та 75 КК України є обґрунтованим, а підстав для зміни або скасування рішень судів попередніх інстанцій немає.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Виступ Генерального прокурора Руслана Кравченка на Ministerial Dialogue Group