Суд відмовив у виплаті 1 млн грн колишньому військовому Нацгвардії – у чому причина

Дніпропетровський окружний адміністративний суд відмовив у виплаті одноразової грошової винагороди колишньому військовослужбовцю Національної гвардії, оскільки на момент набрання чинності відповідною постановою Кабміну позивач уже не проходив військову службу.

Обставини справи

Колишній військовослужбовець звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини Національної гвардії України, в якому просив:

• визнати протиправними дії Військової частини Національної гвардії України щодо відмови у виплаті одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах відповідно до абзацу 4 пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153;
• зобов’язати Військову частину виплатити одноразову грошову винагороду;
• встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.

Позивач обґрунтовував вимоги тим, що він є колишнім військовослужбовцем Військової частини. 7 червня 2022 року його прийнято на військову службу за контрактом. Наказом командира військової частини від 13 вересня 2024 року № 279 припинено (розірвано) контракт з позивачем, звільненим відповідно до підпункту «д» пункту 3 частини п’ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» у зв’язку зі звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу). Позивач був звільнений з полону 17 липня 2024 року та 30 серпня 2024 року набув статусу учасника бойових дій.

19 грудня 2025 року позивач звернувся до військової частини із заявою про виплату одноразової грошової винагороди в розмірі 1 мільйон гривень. Відповідач листом від 8 січня 2026 року відмовив у виплаті, оскільки на момент звернення позивач уже не є діючим військовослужбовцем.

Що вирішив суд

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у справі № 160/4210/26 від 24 червня 2026 року ухвалив рішення відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд встановив, що станом на 13 лютого 2025 року — дату набрання чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 — позивач не проходив військову службу у військовій частині, оскільки 13 вересня 2024 року його виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв’язку зі звільненням з полону.

Суд дійшов висновку, що кваліфікуючими умовами для набуття права на одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах відповідно до пункту 4 Постанови № 153 є одночасна сукупність факторів, зокрема проходження військової служби на дату набрання чинності постановою. Оскільки позивач на цю дату вже не був військовослужбовцем, він не підпадає під дію експериментального проекту.

Суд зазначив, що самі лише факти прийняття на військову службу у віці до 25 років, безпосередньої участі в бойових діях та перебування в полоні без дотримання інших умов Постанови № 153 не є достатніми підставами для виплати винагороди. Відмова військової частини у виплаті визнана правомірною.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.