Чи дає призначення МЗС на посаду в посольстві право на відстрочку від мобілізації: позиція апеляційного суду
П’ятий апеляційний адміністративний суд розглянув апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду, яким було відмовлено у задоволенні позову про скасування наказів територіального центру комплектування та військової частини щодо призову на військову службу під час мобілізації, зняття з військового обліку та зарахування до списків особового складу військової частини. Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, дійшовши висновку, що на момент видання спірних наказів позивач не набув права на відстрочку від призову.
Суть справи
Позивач оскаржив наказ територіального центру комплектування від 27 серпня 2025 року про призов на військову службу під час мобілізації, наказ про зняття його з військового обліку, а також наказ командира військової частини про прибуття до військової частини, зарахування до списків особового складу, постановку на всі види забезпечення та призначення на посаду курсанта навчального підрозділу.
Позов був мотивований тим, що позивач був призначений наказом Міністерства закордонних справ України на посаду завідувача господарства з виконанням обов’язків водія автотранспортних засобів Посольства України в Арабській Республіці Єгипет. На його думку, у зв’язку із направленням у довгострокове службове відрядження він підлягав бронюванню та мав право на відстрочку від призову відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
На підтвердження своєї позиції позивач зазначав, що Посольство України в Арабській Республіці Єгипет ще у липні 2025 року звернулося до територіального центру комплектування з листом, у якому повідомило про його майбутнє направлення до дипломатичної установи та про наявність підстав для відстрочки. Крім того, до територіального центру комплектування були подані копії наказу МЗС про призначення, службового паспорта, проїзних документів, а також інших документів, які, на думку позивача, підтверджували його право на бронювання.
Одеський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову. Не погодившись із цим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій стверджував, що на момент виникнення спірних правовідносин територіальний центр комплектування мав усю необхідну інформацію та документи для перевірки наявності підстав для надання йому відстрочки, однак не здійснив належної перевірки та безпідставно прийняв рішення про мобілізацію.
Під час апеляційного розгляду суд витребував у Міністерства закордонних справ України додаткові документи та пояснення щодо призначення позивача на посаду, здійснення процедури бронювання та листування між дипломатичною установою і територіальним центром комплектування.
Міністерство закордонних справ повідомило, що хоча позивача було призначено на відповідну посаду із датою початку виконання обов’язків 8 вересня 2025 року, він не прибув для ознайомлення з наказом про призначення, не отримав службовий паспорт та фактично не приступив до виконання посадових обов’язків у закордонній дипломатичній установі. У зв’язку з цим Міністерство не розпочинало процедуру бронювання відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №76. Надалі наказ про призначення був скасований.
Позиція та висновки суду
Апеляційний суд зазначив, що відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову під час мобілізації лише військовозобов’язані, які заброньовані у встановленому законодавством порядку та перебувають на спеціальному військовому обліку.
Суд звернув увагу, що відповідно до статті 25 цього Закону та Порядку бронювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №76, право на відстрочку є похідним від завершеної процедури бронювання. Саме роботодавець повинен здійснити дії щодо бронювання військовозобов’язаного, після чого особа набуває права на відстрочку від призову.
Колегія суддів погодилася з висновком суду першої інстанції про те, що на момент видання спірних наказів позивач ще не приступив до виконання посадових обов’язків у Посольстві України в Арабській Республіці Єгипет, а Міністерство закордонних справ не здійснювало щодо нього процедури бронювання відповідно до Порядку №76.
Суд встановив, що наказом Міністерства закордонних справ було передбачено початок виконання посадових обов’язків лише з 8 вересня 2025 року. Саме з цієї дати Міністерство могло розпочати процедуру бронювання. До цього моменту позивач лише мав заплановане призначення на посаду, однак фактично не працював у закордонній дипломатичній установі.
Апеляційний суд наголосив, що саме по собі майбутнє призначення на посаду або можливість бути заброньованим у майбутньому не створюють права на відстрочку від мобілізації. Таке право виникає лише після завершення роботодавцем процедури бронювання відповідно до вимог Порядку №76.
Колегія суддів також врахувала, що наказ Міністерства закордонних справ про призначення позивача був у подальшому скасований, оскільки він не прибув для ознайомлення з наказом та не приступив до виконання посадових обов’язків. Це додатково підтверджує, що на час звернення до суду призначення фактично не було реалізоване, а Міністерство не мало підстав здійснювати бронювання.
За таких обставин справи № 420/39726/25 апеляційний суд дійшов висновку, що на момент прийняття територіальним центром комплектування та військовою частиною спірних наказів позивач не набув права на відстрочку від призову під час мобілізації, а тому підстав для визнання цих наказів протиправними немає.
Апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду — без змін.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
