Чому суд не скасував мобілізацію чоловіка, виключеного з військового обліку 25 років тому – подробиці справи

Київський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову громадянина, який просив визнати незаконними його взяття на військовий облік, призов під час мобілізації та зарахування до військової частини. Суд дійшов висновку, що після змін до законодавства підстав для його виключення з військового обліку більше не існує.

Обставини справи

Громадянин звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та військової частини, в якому просив:

• визнати протиправними дії територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо взяття позивача на військовий облік;
• зобов’язати територіальний центр комплектування та соціальної підтримки внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів відомості про виключення позивача з військового обліку на підставі пункту 6 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (в редакції, що діяла станом на день виключення позивача з військового обліку);
• визнати протиправним та скасувати наказ територіального центру комплектування та соціальної підтримки в частині призову позивача на військову службу під час мобілізації та направлення до військової частини для проходження військової служби;
• визнати протиправним та скасувати наказ військової частини в частині зарахування позивача до списків військової частини;
• зобов’язати військову частину виключити позивача зі списків особового складу військової частини та звільнити з військової служби.

Позивач обґрунтовував вимоги тим, що 19 жовтня 2000 року він був виключений з військового обліку на підставі пункту 6 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» у зв’язку з вчиненням особливо тяжкого злочину. 15 вересня 2025 року позивача зупинили працівники поліції та територіального центру комплектування та соціальної підтримки і примусово доставили до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. 17 вересня 2025 року позивача примусово направили до військової частини, де його зарахували до списків особового складу. Позивач стверджував, що він не проходив військово-лікарську комісію, а всі документи були оформлені без його участі.

Судом встановлено, що відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов’язаного позивач 19 жовтня 2000 року був виключений з військового обліку. Згідно зі скріншотом з застосунку «Резерв+» позивач з 17 вересня 2025 року перебуває на обліку. Витягом з наказу командира військової частини від 17 вересня 2025 року позивача зараховано до списків особового складу військової частини. Витягом з наказу від 30 вересня 2025 року позивача вважати таким, що самовільно залишив частину.

Що вирішив суд

Київський окружний адміністративний суд у справі № 320/53226/25 ухвалив рішення відмовити в задоволенні позову повністю.

Суд дійшов висновку, що з набранням чинності змін до статті 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», внесених Законом України від 11 квітня 2024 року № 3633-IX, позивач є таким, що підпадає під його дію як особа, щодо якої чинна редакція закону не передбачає підстав для виключення з військового обліку. Перелік підстав для виключення з військового обліку, визначений чинною редакцією статті 37 Закону, є вичерпним.

Суд зазначив, що внесення змін до законодавства, яке призводить до погіршення становища особи, може суперечити принципу незворотності дії закону в часі (стаття 58 Конституції України), якщо йдеться про ретроактивну дію закону. Однак у цьому випадку йдеться не про притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності, а про поновлення військового обліку, що регулюється спеціальним законодавством. Законодавець має право змінювати критерії військового обліку, якщо це відповідає національним інтересам держави.

Суд послався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 9 квітня 2026 року у справі № 280/6524/24, згідно з якою унесення змін до законодавства, яке призводить до погіршення становища особи, може суперечити принципу незворотності дії закону в часі, якщо йдеться про ретроактивну дію закону. Однак у цьому випадку йдеться не про притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності, а про поновлення військового обліку.

Щодо доводів про порушення процедури проведення медичного огляду суд зазначив, що рішення щодо придатності особи до військової служби приймається військово-лікарською комісією, а не територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Позовні вимоги не стосуються оскарження постанови військово-лікарської комісії.

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог щодо скасування наказів про призов та зарахування до списків особового складу, оскільки після зарахування особи до списків особового складу виникають правовідносини проходження військової служби, припинення яких здійснюється в порядку та з підстав, визначених спеціальним законодавством.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.