Перший сенат КСУ 16 липня на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Барановського Миколи Павловича. Про це повідомив офіційний сайт КСУ.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Оксана Грищук виклала зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Суддя-доповідач повідомила, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України пункт 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII зі змінами (далі – Закон № 1774).
Оспорюваними приписами Закону № 1774 установлено, що мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом не застосовують як розрахункову величину для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій (абзац перший); до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини її застосовують у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, з 1 січня 2017 року (абзац другий).
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Микола Барановський є пенсіонером, який не працює, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області, має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживає в населеному пункті, який віднесено до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Заявник зазначає, що Законом №1774 була змінена розрахункова величина з мінімальної заробітної плати на прожитковий мінімум, яка стала застосовуватися для обчислення всіх виплат, де раніше застосовувалася як розрахункова величина мінімальна заробітна плата, а також для обчислення інших платежів та санкцій, та внесені такі зміни до низки законів України.
Не погоджуючись із цим, він звернувся до судів системи судоустрою з адміністративними позовами. Верховний Суд касаційні скарги заявника залишив без задоволення, а рішення судів першої і апеляційної інстанцій – без змін.
Автор клопотання наголошує, що застосування пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 в остаточному судовому рішенні у його справі призвело до зменшення розміру доплати до його пенсії у порівнянні з раніше встановленими виплатами, передбаченими статтею 39 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ зі змінами (далі – Закон № 796).
На його переконання, це вказує на звуження змісту та обсягу конституційних прав, зокрема права власності, визначеного частинами першою, четвертою статті 41 Конституції України. Заявник також вважає, що встановлення оспорюваним приписом Закону № 1774 розрахункової величини для визначення розміру доплати до пенсії, відмінної від розрахункової величини, що закріплена Законом № 796, і пріоритетність застосування приписів Закону № 1774 не відповідає низці норм Конституції України.
У цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.