Мін’юст: Україна демонструє прогрес у виконанні рішень ЄСПЛ — 97 справ закрито у 2025 році

Комітет міністрів Ради Європи закрив нагляд за виконанням 97 рішень Європейського суду з прав людини у справах проти України – це на 44,8% більше, ніж у 2022 році. Серед них - 11 керівних справ, що стосувалися системних проблем у сфері прав людини. Про це повідомив Мін’юст.

«Підсумки роботи за 2025 рік підбила Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко. Результати свідчать про суттєвий прогрес України у виконанні міжнародних зобов’язань у сфері захисту прав людини навіть в умовах війни», - заявили у Мін’юсті.

Закриття справ: ключові показники

За результатами інформації, наданої Урядом України, у 2025 році Комітет міністрів Ради Європи припинив нагляд за виконанням 97 рішень ЄСПЛ у справах проти України. Кількість закритих справ зросла на 29,3% порівняно з 2023 -2024 роками та на 44,8% — порівняно з 2022 роком. Така динаміка підтверджує послідовну роботу держави з усунення системних проблем у сфері прав людини.

Особливо важливим досягненням стало закриття 11 керівних справ - рішень, що виявляють структурні проблеми та потребують комплексних загальних заходів. Їх виконання має ключове для запобіганням масовим порушенням у майбутньому.

Судова реформа: справа «Олександр Волков проти України»

Серед найбільш знакових результатів - закриття справи «Олександр Волков проти України», яка перебувала під наглядом Комітету міністрів з 2013 року. Комітет відзначив суттєвий прогрес, досягнутий завдяки масштабній судовій реформі.

Зокрема, створення та функціонування органів, задіяних у призначенні суддів і дисциплінарних провадженнях, включно з Вищою радою правосуддя, Службою дисциплінарної інспекції та Вищою кваліфікаційною комісією суддів, відреагували на багато проблем, виявлених ЄСПЛ.

Реформа системи довічного ув’язнення

Важливим кроком стало також закриття справи «Пєтухов проти України № 2», що перебувала під наглядом з 2019 року. Після прийняття законів № 2689-IX та 2690-IX від 6 листопада 2022 року було запроваджено комплексну правову реформу, що встановлює механізм перегляду довічних вироків відповідно до Конвенції.

Нова система передбачає можливість подання клопотання про заміну довічного ув'язнення на строкове після відбуття щонайменше 15 рок ів покарання, а також право на повторне звернення у разі відмови. Ефективність реформи підтверджена висновками ЄСПЛ у рішеннях 2025 року у справах «Медвідь проти України» та «Коваленко та інші проти України».

Виборче законодавство та митне регулювання

Справу «Білоцерківська проти України», що перебувала під наглядом з 2022 року, закрито після набуття чинності новим Виборчим кодексом України. Документ скасував мажоритарну виборчу систему та запровадив пропорційну. Кодекс містить вичерпний перелік підстав для відмови в реєстрації кандидатів та чіткі процедури виправлення недоліків у поданих документах.

Прогрес досягнуто й у сфері митного регулювання. У справі «Краєва проти України» Конституційний Суд у липні 2023 році визнав неконституційними положення Митного кодексу щодо накладення штрафу, що дорівнює вартості імпортованих товарів, та обов’язкового характеру таких штрафів. Змінене законодавство надало національним судам право обирати санкцію в межах, встановлених Кодексом.

Результати розгляду нових справ у 2025 році

Упродовж 2025 року Європейський суд ухвалив 164 рішення у справах проти України, об’єднавши 569 заяв. У 131 рішенні суд встановив порушення положень Конвенції та присудив заявникам виплату відшкодування, у 12 – констатував порушення без призначення компенсації, а у 4 – встановив відсутність порушень.

Ще 36 справ було визнано неприйнятними. Серед них – справа колишнього народного депутата щодо проведення негласних слідчих дій з боку НАБУ, справа «Ряшенцева та інші проти України» щодо скарг на нібито обстріли ЗСУ окупованих територій Донецької та Луганської областей, поданих адвокатами з Москви, а також справа щодо скарг на конкурс на суддів Касаційного адміністративного суду.

У трьох справах Європейський суд не встановив порушень, зокрема у справі «Басюк та інші проти України» щодо затримки у виплаті заробітної плати працівникам Донецької залізниці через форс-мажорні обставини, а саме припинення діяльності підприємства через окупацію території.

Крім того, у 45 заявах суд визнав частину скарг неприйнятними або визнав відсутність порушень після отримання позиції Уряду України. У 21 справі, що охоплювали 97 заяв, справи було вилучено з реєстру через порушення заявниками строків подачі коментарів.

Експертна робота з попередження порушень

Протягом 2025 року проведено юридичну експертизу на відповідність положенням Конвенції близько 7000 проєктів актів. Серед них 5030 проєктів законів України, актів Кабінету Міністрів та Президента України, а також 1913 нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади.

За результатами експертизи з метою попередження порушення Конвенції надано 79 висновків щодо невідповідності положенням Конвенції, до 142 документів висловлено застереження, а до 6 відомчих нормативно-правових актів надано висновки щодо необхідності доопрацювання. Також розглянуто та надано відповідь на 177 звернень різних суб’єктів, включно з листами суддів Конституційного Суду України, народних депутатів та комітетів Верховної Ради.

Робота над тривалими системними проблемами

У 2025 році продовжено роботу над вирішенням тривалих системних проблем, зокрема щодо невиконання рішень національних судів, жорстокого поводження представників держави із заявниками, незаконного та надмірно тривалого тримання під вартою, надмірної тривалості судових проваджень в Україні.

«Усі рішення ЄСПЛ системно доводилися до відповідних органів влади. Протягом року готувалися щоквартальні подання Кабінету Міністрів України, аналітичні огляди для Верховного суду та пропозиції для врахування у законодавчій роботі.

Досягнуті результати підтверджують послідовну та системну роботу України з виконання рішень ЄСПЛ і впровадження європейських стандартів захисту прав людини навіть в умовах повномасштабної війни», - додали у Мін’юсті.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.