У ДПС роз’яснили особливості формування податкового кредиту

Головне управління ДПС в Одеській області повідомляє, що порядок визначення податкового кредиту у випадках, коли придбані товари, послуги або необоротні активи використовуються одночасно як у оподатковуваних, так і в неоподатковуваних операціях, регламентується статтею 199 розділу V Податкового кодексу України (із врахуванням чинних змін).

У ситуаціях, коли придбані або виготовлені ресурси частково застосовуються для операцій, що оподатковуються ПДВ, а частково — ні, платник повинен нарахувати податкові зобов’язання. Розрахунок бази оподаткування здійснюється згідно з пунктом 189.1 статті 189 ПКУ. При цьому не пізніше останнього дня відповідного податкового періоду необхідно скласти й зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну. Вона має охоплювати суму ПДВ, пропорційну частці використання товарів, послуг або необоротних активів у неоподатковуваних операціях.

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках, як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 – 199.4 статті 199 розділу V ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у пункті 199.1 статті 199 розділу V ПКУ.

Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року.

Водночас, ПКУ містить низку положень, відповідно до яких правила статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються. Так, правила статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються у разі:

• проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ;
• проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1, пунктами 197.11 та 197.24 статті 197 розділу V ПКУ.

Також, окремими нормами ПКУ визначено інші операції, у разі здійснення яких положення статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються, зокрема, звільнені від оподаткування податком на додану вартість операції, що визначені підпунктами 4, 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Механізм звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій, до яких правила статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються, є аналогічним тому порядку, який використовується при застосуванні нульової ставки податку на додану вартість. Тобто звільнені від оподаткування податком на додану вартість операції здійснюються без нарахування податку на додану вартість з правом на податковий кредит, сформованим при придбанні товарів/послуг, які використовуються у таких звільнених від оподаткування податком на додану вартість операціях, без подальшого нарахування податкових зобов’язань.

Отже, попри те, що за товарами/послугами, придбаними для використання частково в оподатковуваних операціях та частково в операціях, визначених, зокрема, пунктом 199.6 статті 199 розділу V ПКУ та іншими нормами ПКУ (зокрема, підпункти 4, 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ), податкові зобов’язання з ПДВ, передбачені статтею 199 розділу V ПКУ, не нараховуються, однак обсяги таких операцій враховуються при здійсненні розрахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних/неоподатковуваних податком на додану вартість операціях.

У разі якщо платник податку здійснює із пільгових операцій лише ті, до яких норми статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються (зокрема, але не виключно, які визначено у підпунктах 4, 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ), то такий платник може не визначати частку використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях, оскільки у нього відсутній обов’язок для нарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість з урахування такої частки.

В іншому випадку, якщо платник податку здійснює пільгові операції, як ті, до яких положення статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються, так і ті, до яких такі положення застосовуються, то такий платник зобов’язаний визначити частку використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях в загальному порядку, та застосувати її виключно для нарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість за тими операціями, за якими положення статті 199 розділу V ПКУ застосовуються.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.