Експрокурор САП Броневицький заявив про кризу в антикорупційній системі: «зливи» підозр і тиск ззовні
Колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Станіслав Броневицький зробив публічну заяву, у якій розкритикував окремі підходи до погодження повідомлень про підозру та заявив про наявність системних проблем у роботі антикорупційних інституцій.
За словами ексслужбовця, у певний період прокурори САП публікували проєкти повідомлень про підозру у відкритому доступі. Він стверджує, що це робилося не для інформаційного ефекту, а задля збереження інституційної незалежності.
Броневицький зазначив, що саме для того, щоб показати суспільству які нісенітниці намагаються протягнути через САП, окремі документи про підозри навіть містили помилки, коли їх публікували. У випадках, коли прокурори відмовлялися їх погоджувати, представники громадського сектору та медіа нібито звинувачували САП у блокуванні розслідувань. Водночас ті прокурори, які підписували підозри без зауважень, нібито отримували публічну підтримку.
У своїй позиції експрокурор також згадав про можливий вплив окремих громадських організацій, зокрема Центру протидії корупції, на процес формування підозр та визначення часу їх вручення. За його твердженням, окремі рішення могли узгоджуватися поза межами формальної процесуальної процедури. Якщо прокурор відмовлявся – САП публічно оголошували зрадницею системи та починали «публічні гоніння».
Окремо Броневицький звернув увагу і на публічне озвучення змісту підозр до їхнього офіційного вручення. Він навів приклад трансляцій на YouTube, де народні депутати, за його словами, зачитували фрагменти процесуальних документів у справі, пов’язаній із розслідуванням «Мідас».
Оприлюднення тексту підозри до завершення процесуальних дій може містити ознаки розголошення даних досудового розслідування, відповідальність за яке передбачена статтею 387 Кримінального кодексу України.
Броневицький також зупинився на проблемі публічного формування оцінок щодо винуватості осіб до рішення суду. Відповідно до Конституції України лише суд встановлює вину.
Зазначимо, що останнім часом Вищий антикорупційний суд та його апеляційна палата винесли кілька виправдувальних вироків у справах, розслідуваних антикорупційними органами, зокрема щодо ексзаступника Дніпровської ОВА Володимира Орлова, директора національного природного парку «Хотинський» та судді Тетяни Денисюк.
Крім того, у вересні 2025 року НАБУ закрило провадження щодо компанії «Термал Віжн Текнолоджіс» (бренд Archer), виробника тепловізійних прицілів для ЗСУ, через відсутність достатніх доказів складу злочину.
У свою чергу адвокат та голова ГО «Рада громадського контролю» Олег Шрам повідомив, що із 95 осіб, засуджених у 2025 році за корупційні кримінальні правопорушення, 60 з них не були покарані позбавленням волі.
У відсотковому співвідношенні це становить 63%. Інакше кажучи, навіть не кожен другий, а майже двоє з трьох засуджених за корупцію у 2025 році не отримали реального строку позбавлення волі.
Реальне позбавлення волі призначено 24 особам, з яких 15 — на строк понад 5 років.
За структурою вироків у розрізі статей: за статтею 191 Кримінального кодексу України (розтрата майна), із 14 засуджених – 11 осіб звільненні від відбування покарання.
За статтею 364 КК України (зловживання владою) 28 засуджених, з них 22 особи звільненні від реального позбавлення волі.
За статтею 368 КК України (одержання неправомірної вигоди) 25 засуджених, з них 11 осіб звільнені від відбування покарання з випробуванням. Таким чином, майже половина засуджених за хабарі не отримала реального строку.
Як зазначає адвокат Шрам, закон передбачає загальну заборону застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням у справах про корупційні злочини. Водночас закон містить виняток: у разі укладення угоди про визнання винуватості з прокурором САП, суд може затвердити узгоджене покарання, яке передбачає випробування.
Окрім того, не завжди такі угоди передбачають компенсацію збитків державі.
Зауважимо, що раніше колишній прокурор САП Станіслав Броневицький публічно заявляв, що звільнився з органу у зв’язку з незгодою щодо погодження керівником САП Олександром Клименком угоди в одній із справ. За словами Броневицького, його позиція полягала у необхідності повернення майнового комплексу аеропорту у власність Одеської міськради або повної грошової компенсації. Натомість погоджена угода між керівником САП Олександром Клименком та бізнесменом Борисом Кауфманом, як він стверджує, передбачала можливість повернення місту лише старого термінала, а також компенсацію в розмірі 1 млрд грн при заявлених слідством збитках близько 2,5 млрд грн. Сама угода засекречена.
Директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос же зазначав, що повернення корупційних коштів до державного бюджету, на його думку, не належить до функцій НАБУ.
Водночас, згідно з бюджетними показниками, фінансування НАБУ на 2026 рік становить 2,6 млрд грн. За приблизними оцінками, за десять років функціонування органу держава спрямувала на його діяльність близько 10 млрд грн.
САП і НАБУ були створені у 2015 році як ключові елементи антикорупційної інфраструктури, а питання їх незалежності, взаємодії з громадським сектором та інформаційної політики неодноразово ставали предметом публічних дискусій.
Станом на момент публікації офіційної реакції керівництва САП або НАБУ на заяву експрокурора не оприлюднено.
Автор: Володимир Право
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
