Темпи вступу України до ЄС залежать не лише від реформ: у Раді окреслили виклики
Україна має активізувати підготовку до вступу в Європейський Союз, зокрема прискорити адаптацію законодавства та визначити чіткі пріоритети реформ. Про це заявили народні депутати під час дискусії «Швидкість вступу України в ЄС: політичні та стратегічні чинники».
Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що попри угорське вето, Україна все ж отримала орієнтири та переговорні позиції за усіма шістьма кластерами.
За її словами, наступним кроком має стати підготовка Національної програми адаптації законодавства до права ЄС та внесення її до парламенту.
Водночас вона наголосила, що темпи роботи наразі залишаються недостатніми.
«Я думаю, що саме в цьому і полягав задум Європейського Союзу та Європейської комісії при погоджені десяти пріоритетів під час зустрічі єврокомісарки Кос та віцепрем’єра Качки у Львові 11 грудня 2025 року — допомогти нам визначити ці пріоритети, допомогти не лише рухатися швидше, але й продемонструвати нашим партнерам, що ми серйозно налаштовані. Однак на цей момент ми все ще (через три місяці) перебуваємо в ситуації, коли щодо цього плану нічого не зроблено. Це не та швидкість, яка нам потрібна, якщо існують високі очікування та амбіції завершити технічну роботу, як нам кажуть, до кінця 2027 року», — наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Вона також звернула увагу на політичні виклики, зокрема відсутність сталої більшості у Верховній Раді, і це вимагає від усіх переосмислення відносин та побудови нової проєвропейської більшості, яка включатиме різні політичні фракції.
Перший заступник голови Комітету Вадим Галайчук пояснив, що орієнтир щодо технічної готовності України до вступу у 2027 році є реалістичним, але амбітним.
«Це якраз і було ідеєю наших європейських колег структурувати якось цей процес, дати орієнтири, хоча звичайно, що всі прекрасно розуміли, що це процес, який базується на заслугах, і що треба виконати ті вимоги, які стоять, і що конкретної дати, якоїсь фіксованої дати, не може бути, але давайте орієнтуватися», — сказав Вадим Галайчук.
Він вважає, що до 2027 року — технічно підготуватися до членства, виконавши необхідні вимоги та до 2029 року — пройти політичний етап ратифікації в країнах-членах — це амбіційний, але цілком реалістичний сценарій, якщо рухатися системно. Водночас, швидкість вступу, за словами Першого заступник голови Комітету, залежить не лише від реформ, а й від політичної волі та ефективності інституційних процесів. Зокрема, від здатності парламенту вчасно ухвалювати необхідні рішення та підтримувати темп законодавчих змін.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
