Комітет Ради оцінив реформу зарплат держслужбовців: чому потрібні зміни
Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування розглянув звіт Рахункової палати щодо реформування системи оплати праці у сфері державного управління.
У документі проаналізовано впровадження нової моделі оплати праці державних службовців на основі класифікації посад, запровадженої відповідно до закону від 11 березня 2025 року № 4282-ІХ.
Серед ключових результатів реформи аудитори відзначили:
- запровадження нової структури зарплати, де посадовий оклад став основною складовою і становить 81,7% усіх виплат;
- унормування системи надбавок, зокрема встановлення граничного рівня надбавки за вислугу років на рівні 30% окладу;
- зростання середньомісячної зарплати за окремими посадами на 43% у порівнянні з попереднім роком.
Водночас у Комітеті наголосили, що реформа потребує подальшого доопрацювання. Зокрема, йдеться про необхідність:
- підвищення конкурентоспроможності державної служби на ринку праці;
- збереження інституційної пам’яті в умовах ризику плинності кадрів;
- посилення координації уряду та профільних органів у формуванні єдиної політики оплати праці;
- вирівнювання зарплат між різними державними органами, а також перегляду умов оплати для посад, на які не поширюється закон «Про державну службу».
Окрему увагу під час обговорення приділили цифровізації кадрових процесів, зокрема розвитку інформаційної системи управління персоналом HRMIS.
За підсумками розгляду Комітет взяв звіт до відома та рекомендував Кабінету Міністрів, Національному агентству з питань державної служби та Міністерству фінансів забезпечити виконання рекомендацій Рахункової палати. Також урядові органи мають щоквартально інформувати парламент про стан їх реалізації.
Нагадаємо, що на розгляд Верховної Ради у першому читанні очікує законопроєкт № 14387 «Про справедливу систему оплати праці в Україні». 18 лютого Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів рекомендував парламенту включити документ до порядку денного та прийняти його за основу.
Як заявила голова Комітету Галина Третьякова, сьогодні в Україні відсутні чіткі законодавчі принципи формування винагороди на політичних посадах, зокрема не визначено механізм оплати праці Президента України. Водночас існує проблема надмірно високих і нерівномірних зарплат посадовців, які формуються без єдиних критеріїв та системного підходу.
Законопроєкт передбачає створення комплексного закону, який запровадить єдину систему оплати праці з уніфікованою структурою як для публічного, так і для приватного секторів. Документ має встановити принципи та гарантії в оплаті праці, визначити правову природу понять «публічна служба» та «політична посада», а також посилити державне регулювання зарплат у публічному секторі.
Зокрема, пропонується закріпити поняття гарантованої мінімальної заробітної плати та визначати її розмір за результатами переговорів із представниками громадянського суспільства, роботодавців або профспілок із урахуванням макроекономічних показників.
Окремою новацією є запровадження Виконавчого табеля (затверджується законом) і Генерального табеля (затверджується Кабінетом Міністрів), які встановлюватимуть граничні річні розміри зарплат на посадах публічної служби. Таким чином планується зменшити розриви в оплаті праці в державному секторі.
Документ також передбачає створення дорадчої групи експертів з питань оплати праці при Голові Верховної Ради. Її завданням стане інформування суспільства щодо обґрунтованості розмірів винагороди політичних посадовців та сприяння парламенту у визначенні умов оплати праці народних депутатів.
За словами Галини Третьякової, законопроєкт фактично перезавантажує законодавство про оплату праці та впроваджує норми, яких раніше в українському правовому полі не було.
Структурно проєкт закону складається з трьох частин:
- загальної частини – містить глосарій та визначення основних термінів, що забезпечує єдність правозастосування;
- частини щодо приватного сектору – регулює питання оплати праці та встановлює відповідні дефініції у сфері трудових відносин.
- частини щодо державної служби та публічного сектору – визначає систему оплати праці та закріплює принципи її формування в органах державної влади.
Водночас пропонується встановлення верхньої межі оплати праці в державному секторі починаючи з Президента України. У цьому контексті використано підходи «executive schedule» та «general schedule», запозичені з американської практики, де на законодавчому рівні встановлюється граничний рівень винагороди для Президента, членів Конгресу та міністрів.
Законопроєкт передбачає, що розрив між мінімальною оплатою праці фахівця в державному секторі та максимальною оплатою особи на політичній посаді не повинен перевищувати 5–6 разів.
Крім вищезазначеного законопроєкт вводить визначення поняття «заохочення» (employ benefit), підкреслюючи, що ця складова не залежить від рівня основної заробітної плати (мінімальної чи високої). Таким чином, пропонується уніфікований підхід до розуміння та застосування додаткових стимулюючих виплат.
Ключовим є закріплення на практиці принципу рівної оплати праці за рівну роботу. Наразі особи, які виконують однакові функції, мають однаковий обсяг повноважень та рівень відповідальності і ризику, можуть отримувати оплату, що різниться у 4–5, а подекуди у 10 і більше разів. Такий дисбаланс, як зазначається, не відповідає засадам справедливості та раціонального використання коштів державного бюджету, сформованого за рахунок податків громадян.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
