Булінг проти вчителів: скільки освітян мовчить та чому

Освітній омбудсмен України Надія Лещик наголосила, що керівники закладів освіти повинні своєчасно та належним чином реагувати на повідомлення про булінг, спрямоване проти педагогів, відповідно до чинного законодавства.

«Коли у суспільстві йде мова про булінг – найчастіше про нього говорять саме у контексті цькування дітей, однак постраждати від такого насильства може і вчитель», – зазначила Лещик.

За її словами, повідомлення у соцмережах та неофіційні звернення педагогів свідчать про наявність випадків насильства і булінгу щодо вчителів, проте офіційні заяви залишаються поодинокими.

За даними Служби освітнього омбудсмена, у 2025 році надійшло 165 звернень щодо жорстокого поводження, булінгу та дискримінації в закладах освіти, у 2026 році станом на 25 березня – 66 звернень. Проте лише два з цих звернень стосувалися булінгу педагогів. Водночас звернення до освітнього омбудсмена підтверджують, що педагоги частіше заявляють про цькування з боку своїх колег або керівників закладів освіти, тобто мобінг, зазначила Лещик. Так, у 2024 році зафіксовано 68 звернень щодо конфліктів між дорослими учасниками освітнього процесу, у 2025 році – 84.

Освітній омбудсмен нагадала, що за кордоном зростає кількість випадків насильства щодо вчителів. У звіті ЮНЕСКО «Безпечно вчитися та процвітати: покласти край насильству в освіті та через освіту» зазначено, що 80% вчителів повідомили про досвід різних форм насильства – від словесних образ до фізичних нападів. В Україні подібних опитувань досі не проводили.

Лещик також пояснила, чому українські вчителі рідко подають офіційні скарги на булінг:

• вони відчувають тиск з боку керівництва і «просять не піднімати галас»;
• бояться, що повідомлення сприймуть як конфлікт з адміністрацією або батьками;
• не хочуть виглядати непрофесійно в очах дітей та колег;
• не знають, як захистити себе, або не усвідомлюють, що мають право на захист;
• не вірять, що щось зміниться через недосконале законодавство;
• бояться ускладнити життя дитини або батьків;
• вважають процедуру захисту складною;
• сподіваються, що ситуація вирішиться сама, коли дитина закінчить школу.

«насправді саме спроможність та готовність педагога захищати свої права – це першочергова умова для захисту прав. Якщо педагог обізнаний зі своїми правами, розуміє, як на практиці їх реалізувати та як діяти в умовах порушення і готовий до дій – то тільки тоді можна говорити про реальну можливість захистити права», – підкреслила омбудсмен.

Служба освітнього омбудсмена проаналізувала судові рішення з Єдиного державного реєстру, що підтверджують існування проблеми насильства над вчителями. У деяких випадках батьків притягували до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-4 КУпАП за булінг щодо педагогів, проте штрафи залишаються низькими. Лещик наголосила на необхідності їх підвищення та продовжує адвокатувати це питання.

«Звертаюся до вчителів: не бійтеся говорити й захищати свої права! А керівникам закладів освіти нагадую – вчитель має бути захищеним від насильства в закладі освіти та має право на працю у безпечному та здоровому освітньому середовищі. Неприпустимо ігнорувати звернення про булінг, зокрема від педагогів. Такі дії – не «захист репутації» закладу освіти, а навпаки – її руйнування. Тому наголошую керівникам закладів освіти, які отримали повідомлення про булінг від вчителя: необхідно реагувати на нього відповідно до чинного законодавства, не дискримінувати такого педагога, а надати йому підтримку. Пам'ятайте, що інструмент повідомлення про булінг має на меті не тільки припинити насильство та нормалізувати стосунки у колективі, але й усунути причини такого насильства», – резюмувала Лещик.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.